Поліцейські закликають громадян бути пильними та не довіряти телефонним дзвінкам від осіб, які представляються працівниками банків, державних установ або мобільних операторів.
«З вашої картки намагаються зняти кошти!», «Зафіксовано підозрілу операцію!», «Негайно назвіть код із SMS, щоб заблокувати переказ!» — саме з таких тривожних фраз нерідко починається розмова з телефонними шахраями.
Зловмисники майстерно грають на людських емоціях, створюють відчуття небезпеки та змушують співрозмовника діяти поспіхом. Їхня головна мета — отримати конфіденційні банківські дані, заволодіти доступом до інтернет-банкінгу або переконати людину самостійно переказати гроші на підконтрольний рахунок.
Як працює схема обману?
Уявімо звичайну ситуацію: людина їде в громадському транспорті, займається повсякденними справами або поспішає на роботу. У цей момент телефонує невідомий, який представляється працівником служби безпеки банку.
Співрозмовник упевнено повідомляє, що нібито зафіксовано спробу викрадення коштів. Щоб «зупинити шахрайську операцію», він просить назвати номер банківської картки, термін її дії, CVV/CVC-код або одноразовий пароль із SMS. Іноді пропонує встановити програму для віддаленого доступу до смартфона чи виконати певні дії в банкоматі або платіжному терміналі.
Насправді за такими діями можуть стояти зловмисники, які прагнуть отримати доступ до грошей потерпілого.
Шахраї можуть підміняти номер телефону, використовувати загальнодоступну інформацію про людину та навіть знати окремі відомості про її банківські операції. Однак знання персональних даних або знайомий номер на екрані телефона самі по собі не підтверджують, що телефонує справжній представник установи.
П’ять ознак, що вам можуть телефонувати шахраї
- Вас кваплять. Наполягають, що рішення потрібно ухвалити негайно, і не дають часу перевірити інформацію.
- Вимагають секретні дані. Просять повідомити PIN-код, CVV/CVC-код, пароль від інтернет-банкінгу або одноразовий код підтвердження.
- Пропонують переказати гроші. Переконують перевести кошти на «безпечний рахунок», резервну картку чи рахунок для нібито перевірки.
- Просять установити сторонню програму. Наприклад, застосунок для віддаленого керування пристроєм, який може дати змогу сторонній особі бачити екран телефона та втручатися в дії користувача.
- Дають незвичні інструкції. Пропонують виконати операції в банкоматі, повідомити SMS-код, перейти за підозрілим посиланням або вимкнути захист телефона.
Важливо пам’ятати: навіть якщо співрозмовник говорить упевнено, знає назву вашого банку та називає себе працівником служби безпеки, це не є доказом його справжньої особи.
Як захистити свої кошти?
Поліцейські радять дотримуватися простих правил фінансової безпеки:
Не повідомляйте секретні реквізити. Нікому не передавайте PIN-код, CVV/CVC-код, паролі та одноразові коди підтвердження. Не вводьте їх на підозрілих сайтах і не надсилайте в месенджерах.
Самостійно перевіряйте інформацію. Якщо вам повідомили про підозрілу операцію, завершіть розмову та зателефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки або на офіційному сайті. Можна також скористатися офіційним банківським застосунком.
Не переказуйте гроші на «безпечні рахунки». Не виконуйте фінансових операцій за вказівками незнайомців, навіть якщо вони представляються працівниками банку чи правоохоронних органів.
Захищайте фінансовий номер телефону. Не публікуйте його без потреби у відкритому доступі. Уточніть у свого мобільного оператора, як установити додатковий захист від перевипуску SIM-картки, та за можливості скористайтеся контрактним обслуговуванням або іншими доступними засобами ідентифікації.
Використовуйте окрему картку для інтернет-покупок. За можливості оформіть віртуальну картку для онлайн-розрахунків і поповнюйте її на суму, необхідну для конкретної покупки. Установіть ліміти на операції та сповіщення про рух коштів.
Не встановлюйте програми на прохання незнайомців. Працівник банку не повинен просити вас надавати стороннім особам віддалений доступ до телефона або комп’ютера для «захисту рахунку».
Що робити, якщо ви вже повідомили дані або втратили гроші?
Не панікуйте, але дійте без зволікань:
- Негайно зв’яжіться з банком через офіційний канал і попросіть заблокувати картку або обмежити доступ до рахунку, якщо є ризик його компрометації.
- Змініть пароль до інтернет-банкінгу та електронної пошти з безпечного пристрою, якщо є підозра, що доступ до них отримали сторонні особи.
- Якщо телефон раптово втратив мобільний зв’язок без очевидної причини, зверніться до оператора з іншого телефона, щоб перевірити, чи не було несанкціонованих дій із SIM-карткою.
- Збережіть номер телефону, листування, SMS, записи операцій, квитанції та інші докази, які можуть допомогти встановити обставини події.
- Повідомте про шахрайство поліцію. Якщо кошти вже переказано, якнайшвидше передайте банку й правоохоронцям інформацію про транзакцію.
Не соромтеся звертатися по допомогу. Шахраї спеціально створюють психологічний тиск, аби людина не встигла обміркувати свої дії.
Коментар начальника 9-го відділу УПК у місті Києві майора поліції Ігоря Чепура
«Телефонне шахрайство залишається небезпечним саме тому, що зловмисники використовують довіру людей до банківських установ і вміло маніпулюють емоціями. Вони можуть представлятися працівниками банку, правоохоронцями або мобільними операторами, повідомляти про нібито підозрілі операції та вимагати негайних дій.
Закликаю громадян не приймати фінансових рішень під тиском телефонної розмови. Не повідомляйте стороннім особам паролі, PIN-коди та одноразові коди підтвердження, не переказуйте кошти на рахунки за вказівками незнайомців і не встановлюйте програми віддаленого доступу на їхнє прохання.
Якщо виникли сумніви, припиніть розмову та самостійно зв’яжіться з банком за офіційним номером. Якщо ви стали потерпілими від шахрайства, якомога швидше зверніться до банку та поліції. Своєчасне повідомлення може допомогти зафіксувати обставини події та вжити необхідних заходів».
Пильність — найкращий захист
Варто пам’ятати: справжній захист коштів починається не з виконання термінових телефонних інструкцій, а з перевірки інформації та збереження конфіденційності.
Телефонний дзвінок — ще не доказ того, що вам телефонує банк. Тривожне повідомлення — не привід для паніки. А код підтвердження, пароль чи PIN-код — це дані, які не можна передавати стороннім особам.
Покладіть слухавку. Перевірте інформацію. Захистіть свої кошти.
БРАМА — від мрій до дій: кожен може долучитися до захисту інформаційного простору України
Ворог атакує не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Фейки, пропаганда, шахрайство та маніпуляції щодня намагаються впливати на думки й рішення українців. Протидіяти цим загрозам допомагає БРАМА — ініціатива, що об’єднує громадян заради безпечнішого цифрового середовища.
Сьогодні смартфон — це не лише засіб спілкування, а й простір, у якому поширюються небезпечний контент, дезінформація та шахрайські схеми.
Часто достатньо одного необережного кліку або поширення неперевіреного повідомлення, щоб допомогти зловмисникам досягти своєї мети.
БРАМА пропонує перетворити звичайних користувачів Інтернету на свідомих учасників цифрової безпеки.
Як це працює? Помітили підозрілий ресурс — повідомте про нього через доступні канали проєкту. Виявили фейк — не поширюйте його без перевірки. Дізналися про нову шахрайську схему — попередьте близьких.
Саме з таких простих дій формується спільний захист інформаційного простору України.
Чому це важливо?
БРАМА спрямована на протидію російській пропаганді, дезінформації, шахрайству та незаконному контенту, а також на розвиток медіаграмотності й навичок кібергігієни.
Участь не потребує спеціальних знань чи обладнання — достатньо смартфона, уважності та кількох хвилин вільного часу.
За наведеними показниками проєкту, його спільнота вже надіслала понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси, а понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту було заблоковано за її участю. Ці цифри свідчать про потенціал об’єднаних зусиль, водночас блокування конкретних ресурсів залежить від відповідних платформ та уповноважених органів.
Коментар поліції
Оперуповноважена 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві старший лейтенант поліції Лілія Шихалєєва наголошує на важливості відповідальної поведінки громадян у цифровому просторі.
«Інформаційна безпека сьогодні стосується кожного. Ворог використовує соціальні мережі та інші цифрові платформи для поширення дезінформації, маніпуляцій і контенту, спрямованого на дестабілізацію суспільства. Тому важливо вміти перевіряти інформацію, не поширювати сумнівні повідомлення та повідомляти про виявлені загрози через належні канали.
Навіть невелика дія має значення. Критичне мислення, цифрова грамотність і небайдужість громадян допомагають формувати стійке інформаційне середовище та протидіяти спробам ворога впливати на українців».
БРАМА — це більше, ніж блокування
Мета проєкту — не лише реагувати на небезпечний контент, а й навчити людей самостійно розпізнавати загрози, захищати свої акаунти, критично оцінювати інформацію та безпечно користуватися цифровими сервісами.
Перевіряй. Не поширюй фейки. Повідомляй про загрози. Навчай інших.
Інформаційна стійкість України починається з відповідальності кожного з нас.
БРАМА — від мрій до дій. Разом захищаємо інформаційний простір України!
