Позивач стверджував, що йому завдана майнова шкода, яка складається із неодержаних нею доходів (пенсійних виплат), які можна було б реально одержати за звичайних обставин (за умови застосування статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII), якби його право не було порушене застосуванням визнаного неконституційним правового акту.
Згідно раніше сформованого висновку, оскільки за способом обрахунку збитків, заявлених до відшкодування, позивач прирівнює їх до суми недоотриманої пенсії (допомоги), то спір є публічно-правовим, як такий, що виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, а тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
ВС вважав, що потрібно відступити від такого висновку з урахуванням правової природи відшкодування шкоди, а також з того, що позивач не обґрунтовує свої вимоги неправомірністю дій суб`єктів владних повноважень.
ВПВС в ухвалі від 16.11.2022 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107558348 не погодилась з таким обгрунтуванням та повернула на розгляд ВС справу № 295/15069/21-ц.
Було зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при визначенні предметної юрисдикції такого спору суд має враховувати правовий висновок, викладений у постановах ВПВС у справах № 14-556цс19, № 14-599цс18 та 14-261цс19.
