ВПВС в постанові від 14.12.2022 у справі № 130/3548/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109075195 дійшла висновку, що для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо.
Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими.
Питання відсторонення від роботи регламентовано в Законі № 4004-XII, Інструкції № 66, постанові КМУ від 20.10.2021 № 1096.
Заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено колективним та/або трудовим договором, рішенням роботодавця.
Водночас відсторонення від роботи може бути виправданим лише за наявності дуже переконливих підстав (неможливість застосування менш суворих заходів).
ВПВС зауважила, що в кожному конкретному випадку слід виходити не тільки з Переліку № 2153 (до завершення воєнного стану в Україні до працівників не може бути застосовано відсторонення від роботи), але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник:
- кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих);
- форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим;
- умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження;
- контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.
Оскільки відповідач не довів, що, обіймаючи посаду чергової по переїзду, позивачка могла спричинити поширення коронавірусної інфекції серед працівників АТ «Укрзалізниця», учасників дорожнього руху, таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої позивачки.
