25.11.2019 ОП ККС ВС
№ 420/1667/18 Про обов’язковість призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням
https://reyestr.court.gov.ua/Review/86070671
Обов’язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у ред. Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у ред. Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов’язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в ред. Закону № 187-IX залучити експерта).
21.01.2025 ККС ВС
№ 587/2699/15 Щодо призначення експертиз для визначення збитків
https://reyestr.court.gov.ua/Review/124718049
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
14.01.2025 ККС ВС
№ 583/2063/16-к Компіляції, узагальнення документів для спрощення дослідження доказів у суді та самостійні розрахунки як нові докази
https://reyestr.court.gov.ua/Review/124689383
Колегія суддів касаційного суду зазначає, що згадану компіляцію прокурором було подано до суду в порядку ч. 6 ст. 99 КПК, відповідно до якої, зокрема, сторона кримінального провадження має право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які не зручно повністю досліджувати в суді, а на вимогу суду - зобов`язана надати документи у повному обсязі.
За змістом цієї норми права сама собою компіляція не передбачає здійснення при її виготовленні будь-яких розрахунків, а фактично є переліком документів, (можливо із зазначенням їх короткого змісту), які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Надається компіляція виключно для зручності сприйняття документів, необхідних для дослідження в суді.
Відповідно до даних, відображених на носії інформації, на якому за допомогою технічного засобу зафіксовано перебіг судового засідання в суді першої інстанції, обґрунтовуючи підстави для надання суду згаданої компіляції, прокурор вказав, що він, як сторона кримінального провадження виготовив її для зручності сприйняття судом поданої ним інформації, а саме документів, які містяться у матеріалах цього кримінального провадження і котрі частково вже були досліджені судом, зазначивши, що це не доказ, а звіт доказів для зручності сприйняття.
Водночас, обґрунтовуючи в апеляційній скарзі безпідставність неврахування місцевим судом компіляції, а саме здійснених у ній стороною обвинувачення розрахунків, прокурор ствердив, що складена ним компіляція не потребувала спеціальних знань і наявні у ній розрахунки було зроблено у відповідності до вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК (підстави проведення експертизи).
Тобто фактично сторона обвинувачення вважала надану суду компіляцію доказом, проте суд апеляційної інстанції правильно зазначив про незаконність створення такого доказу під час судового розгляду справи по суті.
01.10.2024 ККС ВС
№ 991/6712/20 За неможливості визначити реальну ринкову вартість товару експертним шляхом і відсутності інших відомостей, висновок суду про недоведеність завданої шкоди як складової злочину, передбаченого ст. 364 КК, є правильним
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153737
ККС вказав, що питання у цій справі зводиться до того, чи спричинена діями осіб, яким було пред'явлено обвинувачення, шкода в значенні ст. 364 КК.
Апеляційна інстанція вважала, що розмір шкоди не може бути визначений без залучення експертів і призначила комплексну судово-товарознавчу та судово-економічну експертизу, за результатами якої експерти не змогли визначити ринкову вартість обладнання і розмір завданої шкоди.
Обставини, встановлені під час розгляду справи, свідчать, що обладнання не було предметом серійного виробництва, а виготовлялося за індивідуальним замовленням і під спеціальні потреби конкретного споживача. Тому висновок про разовий або індивідуальний характер такого замовлення є обґрунтованим.
ККС погоджується з тим, що у разі, якщо реальна ринкова вартість обладнання визначена, то встановлення різниці між нею і вартістю, за яке обладнання було продано, вимагає лише арифметичних розрахунків. Однак в цій справі питання полягало не в обрахунку цієї різниці, а у встановленні реальної ринкової вартості обладнання, що не може бути здійснено без експертних знань. Експерти, які проводили дослідження цього питання за ухвалою апеляційного суду, не змогли визначити ринкову вартість обладнання. За неможливості визначити її експертним шляхом і відсутності інших відомостей, на підставі яких можна визначити таку вартість, висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність завданої шкоди як складової злочину, передбаченого ст. 364 КК, є правильним
01.10.2024 ККС ВС
№ 991/6712/20 Арифметичні розрахунки для визначення шкоди за відсутності експертних висновків - можливі, якщо встановлена ринкова вартість
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153737
45. Сторона обвинувачення не згодна з висновком апеляційної інстанції, що у цьому випадку шкода може бути встановлена лише висновком експерта, і послалась у цьому зв`язку на постанову Суду, якою допускається можливість встановлення шкоди у випадку, коли достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань та проведення простих арифметичних розрахунків.[5]
46. Суд погоджується з тим, що у разі, якщо реальна ринкова вартість Обладнання визначена, то встановлення різниці між нею і вартістю, за яке Обладнання було продано, вимагає лише арифметичних розрахунків.
47. Однак в цій справі питання полягало не в обрахунку цієї різниці, а у встановленні реальної ринкової вартості Обладнання, що не може бути здійснене без експертних знань. Тому Суд відхиляє цей довід сторони обвинувачення і погоджується з апеляційним судом у цьому питанні.
14.09.2022 ККС ВС
№127/31869/18 Про можливість використання арифметичних розрахунків для встановлення шкоди при вчиненні злочину за ст. 191 КК
https://reyestr.court.gov.ua/Review/106315533
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 02 грудня 2020 року, скасовуючи ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2020 року, зокрема, звертав увагу на те, що для притягнення особи до кримінальної відповідальності за частинами 1, 3 ст. 191 КК, між іншого, має бути встановлено ознаки предмета та суб`єкта злочину на підставі належно досліджених та допустимих доказів, а також зазначив про можливість встановлення в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_16 розміру матеріальної шкоди без спеціальних знань, шляхом проведення простих арифметичних розрахунків з урахуванням належної оцінки долучених до матеріалів кримінального провадження видаткових накладних та інших доказів за кожним епізодом обвинувачення.
25.11.2019 ККС ВС
№ 420/1667/18 Обов'язкове залучення експерта
https://reyestr.court.gov.ua/Review/86070671
1.Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
2.Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
3.У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).
Категорія «Арифметичні розрахунки або висновок експерта у питаннях встановлення шкоди» у ст.ст. 99, 101-102, 242, 358 КПК, 191, 364 КК та інші.
