витребування майна
Витребування майна шляхом віндикації
Витребування майна шляхом віндикації незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами
17 жовтня 2024року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 753/24398/19, провадження № 61-3785св23 (ЄДРСРУ № 122407082) досліджував питання щодо можливості витребування майна шляхом віндикації незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами.
Щодо розмежування віндикаційного та негаторного позовів
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).
Стягнення збитків у зв`язку з витребуванням придбаного нерухомого майна
Стягнення збитків та інфляційних втрат у зв`язку з витребуванням придбаного нерухомого майна на користь третьої особи за рішенням суду
03 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 904/3794/23 (ЄДРСРУ № 120150478) досліджував питання щодо стягнення збитків та інфляційних втрат у зв`язку з витребуванням придбаного нерухомого майна на користь третьої особи за рішенням суду.
Витребування нерухомого майна, яке вибуло з володіння власника на підставі скасованого рішення суду
Витребування нерухомого майна, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого
21 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 203/806/21, провадження № 61-10748св22 (ЄДРСРУ № 115821996) досліджував питання щодо витребування нерухомого майна, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого.
Належний спосіб захисту при витребуванні майна
Велика палата Верховного суду: належний спосіб захисту порушеного права позивача при витребуванні майна з чужого незаконного володіння
08 листопада 2023 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 607/15052/16-ц, провадження № 14-58цс22 (ЄДРСРУ № 114904864) досліджувала питання щодо належного способу захисту порушеного права позивача при витребуванні майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Витребування квартири у кінцевого набувача
ВПВС у постанові від 08.11.2023 у справі № 206/4841/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/115598838 вкотре наголосила, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.
Витребування майна як ефективний спосіб захисту
Колегія суддів КЦС не погодилася з висновком ВС у складі колегії суддів КГС щодо того, що:
- витребування майна в орендаря є ефективним способом захисту та вважає таким способом захисту - негаторний позов;
- прокурор може звертатись із позовом в інтересах ГУ Держгеокадастру, якщо підставою для переходу майна були незаконні розпорядження ГУ Держгеокадастру, які стали надалі підставою для витребування майна, або ж звернення з позовом в інтересах держави, зокрема до ГУ Держгеокадастру як відповідача;
Витребування майна, яке не визначене індивідуально або яке не виділено в натурі
Чи можливо витребувати в порядку статті 388 ЦК України майно, яке не визначене індивідуально, або майно, яке не виділено в натурі?
20 червня 2023 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 362/2707/19, провадження № 14-21цс22 (ЄДРСРУ № 111908321) досліджувала питання щодо правової можливості витребувати в порядку статті 388 ЦК України майно, яке не визначене індивідуально, або майно, яке не виділено в натурі.
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).