Під час мобілізації в Україні представники ТЦК можуть перевіряти військово-облікові документи, однак це не дає їм автоматичного права переглядати особисті повідомлення, фотографії та інші дані у смартфоні.
Юристи пояснили, за яких обставин телефон можуть законно вилучити, чи дозволено знімати працівників ТЦК та як діяти у випадку примусового обмеження доступу до особистих речей.
В Україні під час воєнного стану поліцейські та уповноважені представники ТЦК можуть вимагати від військовозобов’язаних пред’явлення документів, що посвідчують особу, та військово-облікових документів. Однак перевірка документів не передбачає автоматичного доступу до приватної інформації, яка зберігається на телефоні.
Стаття 31 Конституції України гарантує таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції. Тому вимога розблокувати смартфон і показати вміст месенджерів або фотогалереї повинна мати належні правові підстави.
Поліція може перевіряти документи за умов, визначених статтею 32 закону «Про Національну поліцію». Водночас поверхнева перевірка речей не дорівнює перегляду цифрових даних, оскільки передбачає візуальний огляд майна, а не читання особистого листування.
Окремі правила діють на блокпостах, де правоохоронці можуть перевіряти обставини, пов’язані із загрозами національній безпеці. Зокрема, стаття 114-2 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за незаконне поширення певних відомостей про розташування або переміщення українських військових.
Якщо виникають обґрунтовані підозри щодо незаконного фотографування військових об’єктів, правоохоронці можуть запропонувати людині добровільно показати відповідні знімки. Однак це не означає необмеженого права переглядати всю інформацію у смартфоні.
За наявності передбачених законом підстав телефон може бути вилучений у межах кримінального провадження з дотриманням процесуальної процедури. У певних випадках відмова від добровільного надання матеріалів за наявності обґрунтованої підозри може супроводжуватися затриманням та подальшими процесуальними діями.
Адвокат Марина Бекало наголошує, що представники ТЦК не мають самостійних повноважень примусово вилучати телефони, документи та інші особисті речі громадян. Так само вони не уповноважені застосовувати насильство, незаконно позбавляти людей свободи або утримувати їх у приміщеннях без законних підстав.
За словами юристки, подібні дії залежно від обставин можуть мати ознаки перевищення службових повноважень, незаконного позбавлення волі чи інших кримінальних правопорушень. Правову оцінку конкретним випадкам повинні надавати компетентні правоохоронні органи.
Водночас у приміщеннях ТЦК можуть діяти внутрішні обмеження щодо фото- та відеознімання. Також відвідувачам можуть пропонувати добровільно залишити телефон на зберігання, однак це саме по собі не створює права на примусове вилучення пристрою.
Адвокат Надія Корінна пояснює, що адміністративне затримання за порушення правил військового обліку належить до повноважень поліції. Представники ТЦК не можуть самостійно застосовувати такий захід лише через небажання людини виконувати їхні вимоги.
Якщо телефон забрали примусово, юристи рекомендують насамперед уникати фізичного конфлікту та, за можливості, повідомити близьких про своє місцеперебування. Родичі можуть допомогти встановити обставини ситуації та залучити адвоката.
У випадку оформлення процесуальних документів необхідно уважно перевіряти їхній зміст. Якщо особа не погоджується з викладеними обставинами, вона може письмово зазначити заперечення та зафіксувати факт вилучення телефона або обмеження доступу до правової допомоги.
У разі погроз, застосування сили чи незаконного вилучення особистих речей громадянин може вимагати належного документального оформлення відповідних дій. Скарги на можливі порушення можна подавати до Національної поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань або суду.
Окреме питання стосується права громадян знімати представників ТЦК на відео. За словами Марини Бекало, фіксація можливих правопорушень посадових осіб сама по собі не є забороненою, однак необхідно враховувати встановлені обмеження щодо військової інформації.
Під час оповіщення військовозобов’язаних представники ТЦК та поліцейські мають здійснювати передбачену правилами фото- та відеофіксацію. Такі записи можуть підтверджувати вручення повістки, ознайомлення з нею або відмову від отримання.
При цьому якість відеозапису може впливати на його доказове значення. Якщо бодікамеру встановили неправильно або запис не дозволяє встановити істотні обставини, суд може визнати відповідний доказ неналежним чи недопустимим.
Громадяни також можуть фіксувати дії представників ТЦК для подальшого звернення до правоохоронних органів. Однак публічне поширення записів, які розкривають захищені відомості про військовослужбовців, військові об’єкти або переміщення підрозділів, може мати правові наслідки.
Відео та фотографії, на яких зафіксовані можливі правопорушення, можна передати слідчому або прокурору. Для використання таких матеріалів як доказів у кримінальному провадженні необхідно дотриматися процесуального порядку їх отримання та долучення до справи.
