Між «сплачено» та «зараховано»: як порушити закон, навіть коли все зробили правильно

Дата: 14.01.2026 11:58

Якби мені треба було обрати одну помилку, якій дійсно легко запобігти, але через яку підприємці отримують неприємності з ДПС — це була б ілюзія контролю після сплати податку.

Бо є одна важлива річ, яку більшість розуміє не правильно: сплата податку і зарахування податку — це дві різні події в часі.

І саме в цьому розриві народжується якщо не більшість, то непристойно велика кількість проблем із податковою.

Так — більшість знає, коли треба платити податки, але коли ви натискаєте «Сплатити» в банківському застосунку — ви завершуєте лише першу половину процесу.

Друга половина — це коли Державне казначейство отримує кошти, ідентифікує платіж, співставляє його з вашим особовим рахунком і проводить зарахування. На це може піти 3-4 робочі дні, іноді навіть усі п'ять.

А тепер уявіть: ви сплатили 20, наприклад, березня, кінцевий термін — 23 березня, а платіж зарахується аж 25 березня.

В такому випадку, формально, ви порушили законодавство, навіть якщо технічно зробили все правильно — саме тому важливо сплачувати податки не в останній день, а хоча б за 5-7 днів до дедлайну.

Тепер постає логічне питання: як дізнатися, що платіж реально зарахувався?

Щоб розібратись з цим потрібно звернутись до (не)секретного до механізму, про який мало хто знає — систему кодів, якою якраз і «розмовляє» ДПС.

В особовому рахунку кожен платіж має код — це не просто незрозумілі цифри, а фактично єдиний спосіб перевірити, що реально відбулося з вашими грошима.

Наприклад:

Код 101 — ви сплатили податок, і система його прийняла. Це ваші гроші, які дійшли до адресата. Якщо ви бачите цей код навпроти вашого платежу — процес завершено.

Код 15 — податкова нарахувала вам зобов'язання. Тобто система каже: «Ось скільки ти маєш заплатити». Це не ваша дія, це дія системи.

Код 179 — спеціальний код для ФОПів на 3 групі, з'являється після подачі квартальної декларації і показує, що звіт не просто прийнято, а система провела нарахування на його основі.

Якщо ми вже говоримо про платежі та їх нюанси, то варто перейти до, здавалось би, парадоксу: коли переплата — це норма, а не помилка?

Отже, моделюємо ситуацію: ви платите ЄСВ кожен квартал. Відкриваєте особовий рахунок у липні — бачите переплату.

У вересні — знову переплата. У листопаді — так само. І тільки після річного звіту в кінці року вся ця «переплата» списується.

Дивно? Так, але як кажуть айтівці — це не баг, це фіча.

ЄСВ для всіх груп ФОПів списується раз на рік — після подачі річного звіту. Ви платите щоквартально, а нарахування відбувається раз на рік.

Саме тому протягом усього року у вас висить «переплата» по ЄСВ, і це абсолютно (!) нормально.

Більше того — якщо у вас залишилася переплата з минулого року, скажімо 700 гривень, ви можете просто зменшити наступний платіж на цю суму.

Система це дозволяє, хоча мало хто про це знає.

З ЄСВ закінчили, але в розрізі теми допису варто зупинитись на Дії — це окремий момент.

Так, там справді зручний інтерфейс, але є важливий нюанс — технічна інтеграція з ДПС має системні проблеми на рівні синхронізації баз даних.

Платежі інколи губляться, і не тому, що хтось щось зробив неправильно, а тому що дві системи не завжди коректно обмінюються даними в реальному часі.

Дія працює для багатьох речей, але податки — це той випадок, коли краще перестрахуватися. Тому якщо податок критичний, а термін горить — платіть через банк, а не через Дію.

Загалом варто усвідомити: нарахування і списання податків — це не миттєві процеси, а складна система з власною логікою та часовими лагами.

Розуміння цього механізму убезпечить вас від тої частини проблем з податковою, яка народжується не через умисел, а через просто незнання того, як насправді працює система.

Адвокат Яків Воронін