Європейська інтеграція змінює архітектуру українських податків. У фокусі - спрощена система, ставки ПДФО та акцизи.
Дивіться у відео:
Сьогодні поговоримо про податкове планування, а саме про Національну стратегію доходів.
Вже минув перший рік її реалізації, тож можна підбити певні підсумки та спрогнозувати, на що варто звернути увагу надалі.
Що вже реалізовано?
Один з основних «трендів» — цифровізація податкового контролю.
Е-аудит через стандартний аудиторський файл (SAF-T UA), як і планувалось, цього року стартує в обов'язковому форматі для великих платників податків.
Це означає, що вимоги до деталізації та якості електронного обліку зросли кардинально.
Уявіть: ставки податків лише підвищуються, а ваш дохід та вартість нерухомості ростуть разом із ними. Що робити, щоб не опинитися «придавленими» податками?
Ось кілька стратегій, які варто розглянути вже сьогодні.
1. Дарування майна при житті
Плюси:
Подарувавши частину своєї нерухомості близьким (дружині, дітям, батькам), ви зменшуєте власну податкову базу.
При даруванні між близькими родичами податок на доходи фізосіб (ПДФО) зазвичай не сплачується.
Мінуси й нюанси:
Промисловість і торгівля тримають лідерство у надходженнях до бюджету України.
Про це розповів очільник ДПС Руслан Кравченко.
Так, у січні – квітні 2025 року саме підприємства переробної промисловості та оптової й роздрібної торгівлі забезпечили найбільшу частку надходжень до Зведеного бюджету України. Кожна галузь по 17,2%.
Серед лідерів також:
Український бізнес активно оптимізує податки - але де та межа, за якою починається кримінальна відповідальність?
Що чекає на українців, які використовують тіньові схеми або ухиляються від сплати податків?
У відео про податкову амністію, кримінальну відповідальність за ухилення, ризики дріблення на ФОПів та основні податкові порушення, які фіксує податкова служба.
Вчора керівник ДПС повідомив про «стабільне» перевиконання плану податкових надходжень на 10,2 млрд грн у квітні. Загалом за чотири місяці ДПС нарахувала аж 46,2 млрд грн понад план.
Податківці гордо звітують про «системну роботу» та «покращення адміністрування», але давайте проаналізуємо — чи справді це їхня заслуга?
За сухими цифрами перевиконання ховається проста економічна реальність — давайте зупинимось тільки на основному.
У 2024 році українці сплатили до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб (PIT) та на прибуток юросіб (CIT) у розмірі майже 1,65 млрд злотих ( $414 млн). Це на 27,7% більше, ніж торік, коли надходження становили трохи понад 1 мільярд злотих ($238 млн), і вдвічі більше, ніж у 2022 році, коли сума складала 803 млн злотих ($180 млн).
Частка українців у загальних податкових надходженнях від іноземців (PIT+CIT) у 2024 році становила 33,7%.
Бачили сенсаційні новини про нові податки для тих, хто заробляє через Bolt, Uklon чи Glovo? Або продає щось на OLX?
Якщо коротко: так, зміни, скоріш за все, будуть. Але чи справді все так однозначно, як пишуть у новинах?
Драфт законопроєкту зараз опубліковано на офіційному сайті Мінфіну для громадського обговорення, тому давайте проаналізуємо першоджерело, а не інтерпретації у ЗМІ
Подання документа до Верховної Ради заплановане на квітень 2025 року, а набуття чинності — з 1 січня 2026-го.
Кабмін схвалив законопроект про обов’язок онлайн-платформ звітувати податковій про адресу проживання підзвітних продавців, адресу житла, яке надається в оренду, а банки зобов’яжуть передавати податковій дані про рух та залишок коштів на банківських рахунках цих продавців.
Про це пише Судово-юридична газета.
Нещодавно Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку опублікувала документ під назвою «Матриця оподаткування віртуальних активів».
Це дослідження, що містить аналіз міжнародного досвіду та конкретні рекомендації щодо податкового регулювання криптоактивів в Україні.
Чому це важливо?
Бо хоча Україна і ухвалила у 2022 році Закон «Про віртуальні активи», він досі не працює — саме через відсутність змін до Податкового кодексу.
