Особливості робочого часу домашніх працівників визначенні ст. 173-5 Кодексу законів про працю України.
Положенням ч. 1 ст. 173-5 Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс) зазначено, що на домашніх працівників поширюються положення щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, передбачені цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 60-1 КЗпП України, у разі запровадження надомної роботи, робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.
Дистанційна та надомна роботи набули великої популярності останнім часом.
Щоб легко орієнтуватися у даних визначеннях та правильності оформлення такої діяльності Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці інформує щодо особливостей надомної та дистанційної робіт.
Детально в інфографіці:
Дистанційна та надомна робота, як можливість для молодих спеціалістів працювати зі зручного для них місця.
Найперше хочеться звернути увагу на те, що відповідно до ст. 24 КЗпП трудовий договір про дистанційну роботу або про надомну роботу обовʼязково укладається в письмовій формі.
Тобто, роботодавцю недостатньо видати наказ про прийом на роботу - він зобовʼязаний укласти з працівником письмовий договір у двох екземплярах, по одному для кожної зі сторін.
Надомна та дистанційна робота почали користуватись попитом серед роботодавців та працівників ще з часів епідемії коронавірусу. Зараз, коли значна кількість українців через війну покинули свої домівки такі форми організації праці впроваджені в багатьох підприємствах та організаціях.
Дуже часто поняття «надомна» та «дистанційна» робота плутають або сприймають як одне. Проте це принципово різні форми організації праці.
