Національна стратегія доходів: деталі реформування податкової та митної сфер в Україні до 2030 року

Дата: 28.12.2023 18:35

Національна стратегія доходів: план реформування податкової та митної сфер в Україні до 2030 року

Національна стратегія доходів – це рамковий документ, який виконує роль дороговказу для втілення реформ у сферах податкової та митниці до 2030 року. В Нацстратегії викладено загальний напрям реформ але вона є гнучким документом, який допускає коригування.

Таке визначення надали в Уряді.

Як зазначається, Нацстратегія містить три ключові моменти для платників податків, партнерів з розвитку, інвесторів та інших зацікавлених осіб:

Україна має розраховувати на власні надходження і це можливо забезпечити лише за рахунок реформ, які є необхідними і невідворотними.
У зв’язку з тим, що Нацстратегія розрахована на 6 років, реформи будуть впроваджуватися поступово, згідно з викладеними у цій стратегії кроками. Успішне виконання попередніх кроків впливає на можливість запровадження наступних.
Нацстратегія підлягає регулярним оновленням та уточненням: зміст заходів реформ та підходи до їх впровадження, викладені в стратегії, можуть зазнавати змін. Разом з тим загальний їх напрям має бути збережено.

В Мінфіні нагадали, що у грудні 2023 року до Держбюджету України надійшло 5 млрд доларів США зовнішнього фінансування. Грантові кошти, які надаються на безповоротних умовах, склали 11% із загального обсягу фінансової допомоги.

Серед донорів у грудні 2023 року:

Японія - 2,2 млрд доларів США (пільгове фінансування та гранти);
ЄС - 1,6 млрд доларів США (пільгове фінансування);
Міжнародний валютний фонд - близько 900 млн доларів США (пільгове фінансування);
Норвегія - 190 млн доларів США (грант);
Німеччина - 55 млн доларів США (грант);
США - 50 млн доларів США (грант);
Швейцарія - 20 млн доларів США (грант);
Світовий банк - 8 млн доларів США (пільгове фінансування).

Залучена міжнародна допомога спрямовується на фінансування пріоритетних соціальних видатків держбюджету, зокрема, на забезпечення оплати праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я, гуманітарні потреби, а також забезпечення соціального захисту населення.

Народний депутат Ярослав Железняк звернув увагу на те, де уряд планує шукати нові надходження.

По податковій політиці:

перегляд «спрощенки» (це на довгострокову перспективу, але вам все одно не сподобається)
прогресивна шкала ПДФО (теж в довгій перспективі)
скорочення податкових пільг, зокрема по податку на прибуток (це навіть окремий пункт оновленого меморандуму)
поступове підвищення акцизів до мінімальних ставок ЄС

По митній політиці:

гармонізація з ЄС пільгового оподаткування імпорту
відновлення документальних перевірок
імплементація Митного кодексу ЄС
надання митним органам права на оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування по контрабанді
адмінвідповідальність за порушення митних правил та імплементація норм по криміналізації контрабанди

Окремо передбачається реформа ДПС та Держмитслужби.

В Нацстратегії доходів багато пунктів по перегляду податкових і митних пільг.

Окрім того, що це вимога МВФ, уряд ще наводить цифри, скільки вони коштують бюджету. Зокрема, за 6 місяців 2023 року держбюджет втратив 57,5 млрд. грн. на податкових пільгах (для порівняння, за 2022 рік ці втрати склали 76,3 млрд грн.):

Найбільша частка припадала на пільги ПДВ. Тільки за половину 2023 року вони становили 66,6%, а бюджет втратив на цьому 38,3 млрд грн.
На другому місці – пільга з податку на майно: на неї припадає 31,1% та втрати у розмірі 17,9 млрд грн.
Третє місце за податком на прибуток: 2,33% та 1,34 млрд грн.

По галузям, найбільші суми податкових пільг приходяться на сфери торгівлі (28,6%) та охорони здоров’я і соцдопомоги (25%).

Що стосується змін для бізнесу по податку на прибуток.

Дозволити платникам вираховувати всю вартість придбаного активу відразу (миттєва повна амортизація). Режим інвестстимулів планують переглянути, щоб скасувати пільги з податку на прибуток.

Для потенційних галузевих субсидій в майбутньому розглянути можливість обмежити їх обсяг відсотком від податкових зобов'язань.

Привести правила корпоративного оподаткування відповідно до директив ЄС: по дивідендах, виплатах відсотків і роялті та правил оподаткуванню при злитті, поділі, передачі активів щодо компаній з різних держав-членів ЄС, а також нормам протидії ухиленню від оподаткування.

Реформа спрощеної системи оподаткування в Нацстратегії доходів.

Це довга переспектива зі слів Железняка, яка не почнеться прям зараз. Сам документ передбачає поетапні зміни з 2025 по 2027 рік. І до того ще мають закінчити заплановані в стратегії зміни по адмініструванню.

Що зміниться?

Для юросіб 3 та 4 групи:

3 роки перехідний період, коли ставка буде поступово збільшуватися до звичайного податку на прибуток. По завершенню юрособи не зможут перебувати на спрощеній системі.

Для ФОПів 2 та 3 групи:

буде одна об’єднана група
ставки будуть різні в проміжку від 3% для торгівлі до 17% для деяких послуг. Підіймати будуть поступово.
обов’язкове РРО (класичне чи програмне).

Для ФОПів 1 групи:

скорочений перелік видів діяльності
податок з отриманого доходу, а не фіксований

Для фермерів-фізосіб 4 групи:

для фізосіб база оподаткування буде розширена зі стартом оподаткування на основі масової оцінки землі

Реєстрація і закриття ФОПа буде автоматично з відкриттям/закриттям банківського рахунку. Без окремої процедури реєстрації.

Пропозиція Нацстратегії доходів по ПДФО – прогресивна шкала оподаткування. Для високих доходів буде ще одна чи дві вищі ставки.

Окрім цього:

персональна соцдопомога замість мінімального неоподаткованого доходу
перегляд пільг та виключень ПДФО
перегляд системи повернення частини податків з деяких витрат (навчання дітей, запуск бізнесу тощо)

Зміни планують вводити лише після змін по адмініструванню та реформи спрощенки. І так само поступово протягом трьох років.

Щодо прогнозів у Нацстратегії.

Прогноз основних макропоказників на найближчі 3 роки:

- Прогноз зростання ВВП