Правова позиція ЄСПЛ у справі «MAMAIS v. GREECE» від 10.03.2026, заява № 41542/19 https://t1p.de/jbstx
Заявник скаржився на відмову скасувати адміністративний штраф після його виправдання у кримінальному провадженні, оскільки підстави для виправдання не були викладені у рішенні.
ЄСПЛ встановив, що штраф на заявника було накладено за те саме діяння, вчинено в одному і тому самому місці та відповідно до однієї і тієї самої норми закону. Основні факти були також однаковими.
Провадження були пов'язані за своєю суттю, а основні елементи доказів були однаковими в обох; цілями обох покарань були стримування та покарання. Однак адміністративні суди оцінювали докази та вирішували питання про штраф незалежно від кримінального провадження. Два провадження проводилися різними органами: вони йшли своїм окремим шляхом і набули остаточного статусу незалежно одне від одного.
З матеріалів справи випливає, що протягом загального періоду приблизно десяти років і десяти місяців два провадження проводилися паралельно приблизно чотири роки і шість місяців, починаючи з 2008 року, коли було накладено штраф, до «остаточного» виправдувального вироку у кримінальному провадженні в 2013 році. Рішення про накладення штрафу набуло чинності більш ніж через шість років, у 2019 році. Цей значний проміжок часу не можна віднести до вини заявника, і не можна вважати, що зв'язок у часі був достатнім для уникнення дублювання.
Два провадження не були об'єднані таким чином, щоб утворити цілісний процес, що пов'язує подвійні провадження «достатньо тісно за суттю та в часі».
З огляду на наведене вище випливає, що неврахування адміністративними судами кримінального провадження є порушенням ст.4 Протоколу №7 до Конвенції.
