Правова позиція ЄСПЛ у справі «ASLANYAN v. ARMENIA» від 03.09.2026, заява № 6818/23 https://t1p.de/i7ag0
Заявники скаржилися, що органи влади не забезпечили виконання обов’язкового судового рішення, яким було встановлено порядок їхнього контакту з внуком, попри неодноразове перешкоджання таким зустрічам з боку матері дитини.
ЄСПЛ зазначив, що національні органи не вжили всіх необхідних заходів для сприяння контакту та заохочення сторін до співпраці у виконанні судового рішення. Відсутність уточнення щодо місця побачень спричинила невизначеність під час виконання, а відсутність співпраці та координації між Службою примусового виконання і правоохоронними органами призвела до ситуації, коли обов’язкове судове рішення фактично ігнорувалося.
Попри неодноразове невиконання матір’ю дитини обов’язку забезпечити контакт і її наполегливу перешкоджальну поведінку, до неї не було застосовано жодних санкцій, а кримінальні провадження не дали змістовного результату. Органи влади також не вжили практичних та ефективних заходів для організації контакту, зокрема шляхом залучення служб у справах дітей або соціальних служб.
Хоча органи влади залишалися залученими до ситуації, вони не проявили старанності, необхідної у цій справі, і не досягли того, чого від них можна було розумно очікувати для забезпечення виконання встановленого судом порядку контактів між заявниками та їхнім внуком.
Водночас держава не могла нести відповідальність за невиконання порядку контактів після того, як дитина залишила її територію.
Відповідно, мало місце порушення ст.8 Конвенції щодо періоду до виїзду дитини з країни.
