Дуже часто траплялась така ситуація, норма закону визнана неконституційною, однак судді трирічки з Великої палати з метою прикриття діючої влади, злочинів слідчих, детективів та прокурорів, членів ВРП та ВККСУ, тобто напевне навмисно (ми ж не може собі дозволити думати, що вони не розуміють і не читали Закони), не зупиняли провадження, хоча і була така підстава як розгляд у КСУ і продовжували розглядати справи.
При цьому, надалі, у разі визнання цієї норми все ж неконституційною, що в принципі й очевидно навіть студентам молодших курсів сільгосптехнікумів, але не суддям трирічкам, відібраними іноземцями, переглянути справу можливо лише в єдиному випадку, коли само рішення по справі невиконане. Тобто практично ніколи переглянути справи за ЦПК, ГПК чи КАСУ неможливо.
Але ще більш цинічна ситуація склалась у кримінальному процесі. Завдяки такий зручній для слідчих та детективів з прокурорами позиції судів, особа фактично позбавлялась виправдовування та очищення честі і репутації від злочинних дій правоохоронців. Справу закривали за нереабілітуючими обставинами й все. Активісти продовжували потирати руки за виконання своїх завдань з дискредитації України і раділи недаремному отриманню за це грантів від іноземців.
Фактично сьогодні Конституційний суд України встановив, що детективи НАБУ, прокурори САП, слідчі та прокурори, судді ВАкС, судді апеляційної палати ВАкС, суді загальної юрисдикції і головне судді Верховного суду (без України), що розглядали зокрема справи за звинуваченнями, по ст.ст. 366-1 та 375 КК, а потім замість розгляду по суті швиденько за власною ініціативою закрили справи не поважають права людини та ще і спряли їх порушенню, на мій погляд.
От до чого приводить намагання діяти за принципом - як би чого не вийшло, а не за Законом та Конституцією України, що має найвищу силу.
