Вказаний допис є продовженням попереднього допису «ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ЕЛЕКТРОННО-ЦИФРОВИМИ ДОКАЗАМИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВИМОГ СТ. 290 КПК УКРАЇНИ»:
https://www.facebook.com/share/p/aswxVeyjywSuVCdu/,
тому автор звертається з проханням попередньо ознайомитися з ним.
На практиці доволі часто вбачаються певні недоліки при отриманні стороною обвинувачення, надання для ознайомлення під час виконання вимог ст.290 КПК України, електронно-цифрових доказів. Тому, з урахуванням нашої практики, було розроблено базові зауваження до протоколу про ознайомлення с матеріалами кримінального провадження під час виконання вимог ст. 290 КПК України.
ЗАУВАЖЕННЯ
11 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/389/24 (ЄДРСРУ № 119649538) досліджував питання щодо доставки процесуального документа в електронний кабінет учасника справи в системі «Електронний суд».
1. Преамбула
Згідно з п.1 ст.370 КПК України «Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».
2. Кого з нас не залишали на самоті з повним текстом ухвали, з якого мотиви прийнятого рішення незрозумілі? І як не дивно, на користь цієї ганебної практики начебто свідчить практика ЄСПЛ. Наведу одну з улюблених цитат суду:
З 18 травня ми починаємо жити по-новому - запрацює новий Закон № 3633 про мобілізацію - і всіх турбує питання: як він вплине на права та обов’язки військовозобов’язаних та їх роботодавців, а також які повноваження набувають працівники ТЦК та поліції в контексті реалізації нових «мобілізаційних» норм?
На практиці сторона обвинувачення після отримання дозволу на СДР змінює повідомлення про підозру та/або повідомляє про нову підозру, та не звертається знов за дозволом на СДР, вважаючи що діє попередній дозвіл. На мій погляд, це суперечить чинному законодавству України.
1. Згідно зі ч.1 ст.2971 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється відносно підозрюваного. Тобто особа спочатку має бути повідомлена про підозру, а потім вже сторона обвинувачення має право звертатися за дозволом на СДР.
10 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 454/1883/22, провадження № 14-117цс23 (ЄДРСРУ № 118486335) досліджував питання щодо надсилання судового рішення на (не) офіційну електронну адресу сторони процесу.
Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Якщо справа розглядається у загальному суді, то клопотання адвоката на досудовому розслідуванні призначається до розгляду десь через 3-5 років, коли вже справа давно розглядається по суті, а судовий розгляд йде десятиріччями у зв’язку з занятістю суддів. Таким чином, щодо кримінальних справ, на сьогодні фактично є антикорупційна практика та більше нема жодної.
19 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 927/1606/23 (ЄДРСРУ № 118482872) досліджував питання щодо тотожності термінів "фактична підстава позову" та "правова підстава позову".
Дивна думка сторони обвинувачення, що розмір застави не є надмірним, так як саме тому підозрюваний/обвинувачений не порушував покладені на нього обов’язки знайшла відповідне втілення у численних ухвалах слідчих суддів/судів. Таким чином, якщо:
- підозрюваний/обвинувачений не порушував покладені на нього обов’язки, то застава не є надмірною, а як раз виконує свою функцію
- підозрюваний/обвинувачений порушив покладені на нього обов’язки, то застава була замала, її потрібно стягнути до бюджету, та призначити більшу, чи тримання під вартою
