1) договір оренди з нотаріальним посвідченням - замалу/завелику вартість оренди податківці можуть оспорити;
2) договір позички - ризики від податківців:
а) все безкоштовне = дохід (але тут є декілька зачіпок для захисту (як би відсутність активу по бух обліку + нема способу відобразити дохід та збільшити фінрез, а об‘єкт - не дохід, а саме фінрез);
б) без нотаріального завірення = нікчемність (хоча тут є можливість говорити про «наземні самохідні ТЗ», які під виключенням (ч.4 ст.828 ЦКУ));
3) компенсація за зношування інструментів (ст.125 КЗпП) - податківці пред’являти претензії до поняття «інструмент» (тобто авто не є інструментом) і т.д.
4) договір про виплату компенсації за використання автомобіля працівника, в якому встановити розмір компенсації та періодичність її виплати - податківці можуть оспорювати суму компенсації, якщо завелика + не забувайте про «додаткове благо» з усіма витікаючими…
5) внесення права користування або самого ТЗ до статутного фонду (якщо Дир засновник);
6) внесення права користування або самого ТЗ як додатковий внесок без збільшення статутного капіталу (якщо дир засновник) - як правило, податківцям не дуже подобається цей варіант і цим все сказано
7) «інше авто» - про цей варіант згадую лише для статистики (не для застосування)
8)нічого не робити - «буде проблема -будемо рішати» …
