Удар по малому і середньому бізнесу відбивається практично на всіх. Влада, бізнес, суспільство взаємопов'язані між собою. Скасування податків на період карантину — щедрий подарунок, але не забуваємо і про те, що як раз доходів як таких, ні у кого і так не буде. Підрахувати збитки складно, тим більше, що ще до кінця не відома тривалість простоїв. Ну а поки центральні та місцеві державні бюджети не отримують від сектора МСБ засобів.
Тоді хто і за які гроші виконає покладені на них соціальні, медичні, освітні зобов'язання?
Проблему посилить і тривалість карантину — роботодавці змушені відправити співробітників в кращому разі оплачувані, в гіршому — за свій кошт, відпустки. Бізнес, який функціонує на кредитні кошти після зупинки на місяць, в більшості випадків залишиться нерентабельний, а то і зовсім не відновить свою діяльність після перерви. Виробництво, торгівля, надання послуг — зараз все завмерло в очікуванні, і чим довше в такому положенні перебуватиме, тим важче відновлюватися після занепаду. Ніші, які реалізуються через інтернет найбільш у вигідному становищі. Хто встиг переорієнтуватися той зможе утриматися на плаву, наприклад, доставка товарів до будинків.
Криза - це шанс для українського виробника. Закрити внутрішні потреби, не прив'язуючись до коливань курсу валют і ризиків чудова можливість. Фактичне імпортозаміщення: харчові продукти, овочі, фрукти, товари легкої промисловості — менше ризиків і потрясінь, більше автономії.
Потрібні нові пакети антикризових заходів від уряду для того, щоб підприємці знову піднеслися духом. Спробувати реструктуризувати кредити, які брав приватний сектор, вносити пропозиції про зупинку нарахування процентної ставки, на рівні закону прийняти рішення "не продавати гроші дорого" на час кризи. Зрештою, фіксувати кількість взятих ресурсів, але не нараховувати на них кредитну ставку. Тоді велика ймовірність, що приватні підприємства не збанкрутують і не стануть виганяти людей на вулицю, в буквальному сенсі "на шию держави".
