Рішення ВС у справі № 167/871/23 від 25.06.2024 https://t1p.de/x1u3t
У касаційній скарзі прокурор наголосив на тому, що при визначенні судом строку програми для кривдників, які вчинили домашнє насильство, суд мав керуватися Законом України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», а не ч.3 ст.91-1 КК України.
ККС ВС звернув увагу на те, що згідно з п.10 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у разі порушення кримінального провадження у зв`язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов'язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються КК України та КПК України.
Норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» цілком узгоджуються з нормами КК України, з урахуванням того, що порядок застосування таких заходів визначаються КК України та КПК України, з можливістю продовження таких заходів.
Оскільки в даному випадку кримінально -правовими наслідками діяння засудженого є покладення на нього судом обмежувальних заходів у виді проходження програми для кривдників, то вони мають визначатися цим КК України. Тому судом першої інстанції було правильно застосовано норми ст.91-1 КК України та покладено обов`язок пройти програму для кривдників протягом 2 місяців, тобто в межах строку, визначеного Кодексом.
