26 - 27 жовтня відбулися зміни, які безпосередньо б’ють по роботі адвокатів, бізнесу та державних реєстраторів. Теоретично все виглядає як черговий крок до діджиталізації, але на практиці - низка серйозних питань.
Ось три кейси, які вже викликають чимало проблем:
1. Виконавче провадження: обмеження доступу
Доступ до відомостей за ідентифікатором більше не працює у звичному режимі - тепер вимагається авторизація через КЕП.У чому проблема для адвокатів? Представляючи інтереси стягувача чи боржника, адвокат фактично втратив можливість оперативно переглядати матеріали. Передавати ж свій КЕП клієнту (чи навпаки) - неприпустимо з огляду на юридичні ризики. Як тепер реалізовувати представництво? Питання відкрите.
2. Бронювання: швидкість ухвалення проти реалій
Постанову ухвалили 23 жовтня, а текст оприлюднили лише ввечері 26-го (після завершення робочого дня). Бізнесу потрібен час на аналіз нових вимог і перевірку критеріїв, а не квести на кшталт «встигни розібратися вчора».
3. Державна реєстрація та нерухомість
Із 27 жовтня набули чинності нові положення (зокрема щодо перевірки прав на нерухомість під час зміни місцезнаходження юридичної особи через Держреєстр речових прав).Де підводний камінь? Величезна частина майна, оформленого до 2013 року, просто не містить відомостей у цьому електронному реєстрі. В умовах війни, релокації бізнесу, перебування власників за кордоном чи окупації територій це створює величезні ризики для державної реєстрації навіть за наявності всіх паперових правовстановлюючих документів.
Висновок адвоката:
Зміни до законодавства мають враховувати не лише бажану мету, а й реальні можливості громадян, адвокатів та бізнесу виконувати нові вимоги. Правова визначеність - це насамперед про доступність інформації та дієві механізми, а не про штучні бар'єри.
