виконавче провадження

Смерть боржника - фізичної особи не є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу (кредитору) без виконання

15 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14126/14-ц, провадження № 61-18553св23 (ЄДРСРУ № 118393401) досліджував питання щодо смерті боржника - фізичної особи, як підстави для повернення виконавчого документу без виконання.

Якщо особа отримала штраф від ТЦК і стосовно неї відкрито виконавче провадження, вона побачить про себе інформацію у Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП).

КСУ визнав неконституційними приписи закону про судовий збір щодо сплати судового збору у виконавчому провадженні при поданні апеляційної і касаційної скарги.

Зазначеними приписами Закону встановлено обов’язок стягувача у виконавчому провадженні сплачувати судовий збір за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця за зверненням з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу судді, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця.

Наказом Міністерства юстиції України від 04.04.2022 №1310/5 «Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану» зобов’язано приватних виконавців, які втратили свої паперові виконавчі провадження внаслідок війни, окупації, відновити їх протягом трьох місяців з дня відновлення доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження. Відновлення починається зі звернення до суду за видачею дубліката втраченого виконавчого документа.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 зазначено, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Головною метою держави при створенні інституту приватних виконавців було підвищення рівня фактичного виконання рішень суду і інших органів. На думку авторів цієї реформи та державного регулятора однієї матеріальної мотивації приватного виконавця для цього достатньо.

На практиці кожен приватний виконавець стикається з купою проблемних питань, неврегульованих законодавством, які є перешкодою у примусовому виконанні. Однією з проблем є судовий збір.

Нещодавно ознайомилась з думкою Міністерства юстиції України щодо дотримання строків боржником подання скарги у виконавчому провадженні.

Згідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Дієвим механізмом примусового виконання судових рішень є тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яке встановлюється за ухвалою суду за поданням виконавця (окрім рішень про стягнення аліментів).

Це обмеження створює певний дискомфорт боржнику, особливо тому, хто перетинає державний кордон.

Виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.

Відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим

Зокрема це стосується обов`язку з відшкодування шкоди, що належав спадкодавцю за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

КЦС вказував на потребу в усуненні виявлених розбіжностей у практиці вирішення ВС питання юрисдикційності справ щодо оскарження постанови та акта державного виконавця про передачу майна стягувачу, у разі якщо заявник не є стороною виконавчого провадження.