Порядок, підстави, особливості та судова практика Верховного суду щодо спадкування самочинного будівництва
27 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 715/1486/22, провадження № 61-17510св24 (ЄДРСРУ № 131319962) досліджував питання щодо особливостей спадкування самочинного будівництва.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Верховний Суд наголошує на тому, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2022 року справі № 359/9695/17.
Згідно ч. ч.1, 2 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію щодо можливості спадкування будівельних матеріалів, які входять до спадкової маси та являють собою самочинне будівництво (зокрема у постановах від 01 квітня 2019 року у справі № 569/15959/16-ц, від 16 грудня 2019 року у справі № 489/1685/15-ц, від 10 лютого 2021 року у справі № 495/3009/15-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 520/448/17, у справі № 205/3377/21 від 04.12.2024 року ).
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст. 328 ЦК України набуття права власності передбачає дотримання певної процедури, з якою закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, при застосуванні цієї норми суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Отже, за загальним правилом при наявності самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, використані підчас такого будівництва, оскільки спадкодавець за життя не набув права власності на відповідне нерухоме майно, то й право власності не буде входити до складу спадщини.
ВИСНОВОК:
В судовій практиці існує лише можливість спадкування будівельних матеріалів, які входять до спадкової маси та являють собою самочинне будівництво, тому позов потрібно пред’являти не про визнання права власності на спадкове майно, а визнання право власності на будівельні матеріали, які входять до спадкової маси та являють собою самочинне будівництво.










