Вчора керівник ДПС повідомив про «стабільне» перевиконання плану податкових надходжень на 10,2 млрд грн у квітні. Загалом за чотири місяці ДПС нарахувала аж 46,2 млрд грн понад план.
Податківці гордо звітують про «системну роботу» та «покращення адміністрування», але давайте проаналізуємо — чи справді це їхня заслуга?
За сухими цифрами перевиконання ховається проста економічна реальність — давайте зупинимось тільки на основному.
Найбільш цікавим виглядає податок на прибуток. Саме він формує переважну частину всього перевиконання — 43,1 млрд грн з 46,2 млрд.
Цікаво звідки такий стрибок? Навряд чи бізнес раптом став надприбутковим посеред війни.
Більш ймовірно, що податкова взялася активніше «працювати» з середнім та дрібним бізнесом, адже великі «гравці», що увійшли до «Клубу білого бізнесу», отримали дуже приємний привілей у вигляді звільнення від планових перевірок.
До того ж, на це накладається той факт, що кількість перевірок зросла на 35% порівняно з 2024 роком.
Виходить дійсно унікальна ситуація — приціл податкового контролю перерозподіляється саме на тих, хто економічно слабший.
Що ж дійсно відбувається? Офіційно ДПС пояснює свої успіхи ефективним адмініструванням та боротьбою зі схемами ухилення. Однак бізнес-спільнота бачить інші причини.
НБУ в квітні знизив прогноз зростання ВВП до 3% на 2025 рік, що на тлі рекордних податкових зборів виглядає парадоксально.
Іншими словами, номінальні цифри податкових надходжень тільки створюють ілюзію процвітання там, де насправді триває боротьба за виживання.
Звісно, наповнення бюджету під час війни — справа необхідна. Але прибирати податкові бар'єри для бізнесу, який тримає економіку на плаву, не менш важливо.
Натомість бачимо лише красиві звіти про перевиконання, за якими криється звичайне збільшення навантаження на тих, хто ще тримається.
