Рішення ВС у справі № 760/14535/23 від 28.01.2026 https://t1p.de/mclep
У касаційній скарзі засуджений зауважує, що на застосування процедури судового розгляду, передбаченої ч.3 ст.349 КПК України, погодився, оскільки вважав, що інкриміновану йому крадіжку вчинено у період іспитового строку, визначеного за попереднім вироком, а отже незалежно від порядку розгляду справи йому буде призначено покарання з реальним його відбуванням.
ККС ВС не погодився з цими доводами засудженого.
ВС зазначив, що положення ч. 3 ст. 349 КПК України передбачають порядок судового розгляду виключно щодо обставин, які ніким не оспорюються, і спрямовані на забезпечення процесуальної економії та жодним чином не стосується визначення виду чи розміру покарання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згода засудженого на такий порядок розгляду була надана добровільно, після роз`яснення судом суті цієї процедури та її процесуальних наслідків, за відсутності будь-якого обумовлення щодо призначення покарання.
За таких обставин посилання засудженого на власне переконання щодо неминучості призначення реального покарання не може впливати на оцінку законності застосування судом процедури, передбаченої ч.3 ст.349 КПК України.
