Зважаючи на констатоване ЄСПЛ у справі «Головін проти України» порушення п.1 ст. 6 Конвенції внаслідок того, що рішення ВС не було достатньо обґрунтоване і не містило детальної відповіді на питання, чи відповідало звільнення заявників з посади конституційним гарантіям незалежності суддів, здійснюючи перегляд своєї постанови від 14.03.2018 в справі № 800/120/14 ВПВС у постанові від 22.02.2024 у справі № 800/120/14 https://reyestr.court.gov.ua/Review/117884147 зазначила, що Венеціанська комісія неодноразово звертала увагу на те, що порушення присяги судді є занадто нечітким поняттям, щоб бути стандартом для звільнення суддів з посад.
Разом з тим інститут функціонального імунітету судді не є однорідним, складається із двох груп норм, що мають самостійне значення і ціль їх встановлення. Перша група - це норми, що дійсно забезпечують підвищений правовий захист судді, тоді як друга група - це норми, які визначають принцип невідворотності відповідальності судді за порушення посадових обов`язків.
Тобто функціональний імунітет, закріплюючи недоторканність судді, не звільняє тим самим його від відповідальності з підстав та у випадках, передбачених законом.
Саме задля убезпечення дотримання суддею даної ним присяги суддя і наділяється функціональним імунітетом.
Функціональний імунітет судді, у тому числі й судді КСУ, є не самоціллю, а правовим засобом забезпечення незалежності судді при виконанні ним посадових обов`язків відповідно до складеної присяги.
Лише забезпечення суддею дотримання верховенства Конституції України, обов`язок щодо якого є складовою даної ним присяги, надає йому таку гарантію його професійної діяльності, як суддівський імунітет.
Порушення суддею присяги, у свою чергу, не може гарантувати йому додержання функціонального імунітету.
