Адвокат має право звернутися до суду для стягнення несплаченого клієнтом гонорару, і саме по собі використання такого способу захисту не є дисциплінарним проступком. Водночас клієнт може паралельно звернутися зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема поставивши питання про повноту та належність наданої правничої допомоги.
Про особливості розгляду таких справ розповів керівник секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час вебінару «Правила адвокатської етики: дисциплінарні процедури і практика».
Позов про гонорар не є підставою для дисциплінарної відповідальності
На практиці трапляються ситуації, коли після звернення адвоката до суду за стягненням гонорару клієнт подає скаргу до КДКА. У деяких випадках такий інструмент може використовуватися як спосіб тиску на адвоката, щоб спонукати його відмовитися від майнових вимог. Однак, як пояснив Віктор Вовнюк, право адвоката звернутися до суду за стягненням гонорару не ставиться під сумнів, а сам факт подання такого позову не утворює дисциплінарного проступку.
Не знаходять підтвердження у дисциплінарній практиці й доводи про те, що зазначення у позовній заяві необхідних персональних даних клієнта — зокрема місця проживання та реєстраційного номера облікової картки платника податків — саме по собі становить розголошення адвокатської таємниці.
Водночас звернення адвоката до суду не позбавляє клієнта права поставити перед дисциплінарними органами інше питання: чи була передбачена договором правнича допомога фактично та належним чином надана.
Судовий і дисциплінарний процеси можуть тривати одночасно
Наявність у суді спору про стягнення гонорару автоматично не зупиняє дисциплінарне провадження щодо адвоката. Законодавство не містить норми, яка зобов’язувала б КДКА чекати на остаточне судове рішення.
Тому обидва процеси можуть відбуватися паралельно.
Водночас адвокат може звернутися до дисциплінарної палати з клопотанням про зупинення розгляду дисциплінарної справи до вирішення спору судом. Палата вправі задовольнити таке клопотання, однак зупинення має відбуватися з урахуванням строків, передбачених для відповідної стадії дисциплінарного провадження.
Які претензії клієнтів найчастіше стають предметом скарг
Серед типових підстав для звернення до КДКА Віктор Вовнюк назвав ситуації, коли адвокат отримав повний гонорар, але не виконав погоджений обсяг роботи, гарантував клієнту певний результат, не надав звіту про виконану роботу, припинив комунікацію, зайняв позицію всупереч волі клієнта або не з’являвся у судові засідання.
Тому при виникненні спору про гонорар значення матиме не тільки підтвердження його розміру та факту оплати чи несплати. Дисциплінарний орган може оцінювати зміст договору, погоджений сторонами обсяг доручення та фактичне виконання адвокатом взятих на себе професійних обов’язків.
Нечіткий предмет договору створює ризики для адвоката
Окрему увагу у ВКДКА звернули на формулювання договору про надання правничої допомоги.
Наприклад, якщо його предмет визначений як «представництво інтересів у судах у справі», дисциплінарні органи можуть дійти висновку, що адвокат узяв на себе представництво не тільки в суді першої інстанції, а й в апеляційній та касаційній інстанціях.
У такому випадку пояснення адвоката про те, що усно сторони домовилися лише про першу інстанцію, може суперечити письмовому змісту договору.
Подібна проблема виникає, коли сторони формулюють предмет договору надто широко та не визначають строк його дії. Навіть через кілька років дисциплінарна палата може встановити, що договір формально продовжує діяти, а відносини адвоката з клієнтом не були належним чином припинені.
Отже, чітке визначення предмета доручення, його меж, строку дії договору та обсягу роботи адвоката має значення не тільки для розрахунків із клієнтом, а й для мінімізації можливих дисциплінарних ризиків.
Звіт про виконану роботу може стати ключовим доказом
Важливим елементом захисту адвоката у разі виникнення спору є належна фіксація виконаної роботи та комунікації з клієнтом.
Якщо адвокат надав правничу допомогу відповідно до визначеного договором предмета, виконав погоджений обсяг роботи та належно відзвітував про це перед клієнтом, сам факт подання дисциплінарної скарги не свідчить про наявність порушення.
Практичний висновок із дисциплінарної практики полягає у необхідності максимально чітко оформлювати відносини з клієнтом ще на початку співпраці. Предмет і межі доручення, робота в окремих судових інстанціях, строк дії договору та порядок звітування мають бути сформульовані так, щоб у разі конфлікту їх зміст можна було встановити з документів, а не з різних версій усних домовленостей сторін.
Це особливо важливо у ситуації, коли майновий спір щодо гонорару переходить у дисциплінарну площину: суд і КДКА вирішують різні питання, а тому позов адвоката та скарга клієнта можуть існувати одночасно.
Національна асоціація адвокатів України
