Рішення ВС у справі № 640/110/20 https://cutt.ly/WGLwWOH
У касаційній скарзі Підприємство вказує на дискримінаційні умови застосування Мінекономіки до нього ставки відносно застосованих ставок інших учасників антидемпінгового розслідування. Так, на думку позивача, Основних фактах і висновках Мінекономіки, а також у оскаржуваному рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі відсутні обґрунтування доцільності різного підходу до встановлення розміру ставок антидемпінгового мита для Підприємств з інших країн та фактичне звільнення Підприємства від відповідного мита, що свідчить про дискримінаційний підхід при визначенні рівня антидемпінгового мита.
КАС ВС не погодився з такими доводами позивача.
Згідно з ч.1 ст.31 ГК України дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі визнається, зокрема, надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб'єктів господарювання, що призводить до монополізації ринку певного товару.
Посилання скаржника на дискримінаційне визначення ставок антидемпінгового мита та створення несприятливих та дискримінаційних умов позивача за територіальною ознакою відносно інших учасників антидемпінгового розслідування без зазначення конкретних чинників (порушень), що вплинули на правомірність визначення таких ставок суб'єктом владних повноважень стосовно платників податків свідчить про необґрунтованість таких.
При цьому сама по собі відсутність в Основних фактах і висновках, які стали підставою для застосування антидемпінгових заходів, обґрунтувань доцільності застосування підходів до встановлення розміру ставок антидемпінгового мита не може свідчити про дискримінаційність умов його застосування в цілому та протиправність рішення про застосування відповідних антидемпінгових заходів.
