Війна забирає найкращих — серед них і медійників, які стали на захист країни. Перед редакцією за таких обставин постає критичний виклик: як вижити юридично й фінансово, якщо загиблий був директором або володів вирішальною часткою бізнесу? Без чіткого розуміння законів робота медіа може зупинитися через заблоковані рахунки, неможливість виплатити зарплати чи відсутність кворуму на зборах.
Юристка IBC Legal Services Дарія Лещенко розбиралась, як краще діяти в юридичній площині.
У разі загибелі співвласника редакції, яка працює у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), постає питання забезпечення її подальшої діяльності. Особливо складною є ситуація, коли загиблий володів значною часткою статутного капіталу та одночасно був директором товариства, оскільки це може ускладнити призначення нового керівника, проведення банківських операцій та виконання зобов’язань перед працівниками.
1. Частка загиблого співвласника: чи переходить вона колегам і що робити, якщо вона менша за 50%
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.
Отже, частка померлого не переходить автоматично до інших співвласників редакції. При цьому спадкування частки не означає автоматичного набуття права голосу на загальних зборах. Для реалізації корпоративних прав спадкоємець повинен оформити вступ до товариства шляхом державної реєстрації відповідних змін.
Якщо померлому учаснику належало менше 50% статутного капіталу, інші співвласники, які володіють більшістю голосів, за загальним правилом можуть продовжувати управління товариством, зокрема призначити нового директора. Водночас необхідно враховувати положення статуту, який може передбачати необхідність голосування більшою кількістю голосів для прийняття таких рішень.
Частина 2 статті 23 зазначеного закону передбачає можливість виключення померлого учасника, частка якого становила менше 50%, якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини спадкоємці не подали заяву про вступ до товариства. Рішення про виключення приймається без урахування голосів такого учасника. Проте до настання передбачених законом умов інші співвласники не можуть самостійно виключити померлого учасника чи перерозподілити його частку.
Показовою є постанова Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 554/1904/22. Після смерті учасника ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН», якому належало 33,34% статутного капіталу, спадкоємці не змогли оформити спадщину через ненадання товариством необхідних документів. Крім того, товариство стверджувало, що частка померлого фактично становила лише 5,524%. Верховний Суд залишив без змін рішення про визнання спадкових прав позивачів, оскільки товариство не надало доказів законного зменшення частки померлого учасника. Ця справа підтверджує можливість судового захисту прав спадкоємців, якщо товариство перешкоджає оформленню спадщини або заперечує розмір успадкованої частки.
2. Якщо у загиблого було 50% і більше: як розблокувати управління через нотаріуса
Якщо померлому учаснику належало 50% або більше статутного капіталу, призначення нового директора може виявитися неможливим через відсутність необхідної кількості голосів. Частина 2 статті 23 Закону дозволяє у такому випадку приймати без урахування голосів померлого учасника рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, але це не стосується призначення нового керівника, або прийняття інших рішень, прямо не визначених законом.
Для подібних ситуацій, коли мажоритарний учасник товариства відсутній, а інші особи ще не набули корпоративних прав, законодавство передбачає можливість управління спадковими корпоративними правами.
Відповідно до частини 3 статті 61 Закону України «Про нотаріат», якщо у складі спадщини є корпоративні права, для управління ними нотаріус, а в сільських населених пунктах — посадова особа органу місцевого самоврядування, призначає управителя спадщини з числа спадкоємців або виконавців заповіту, а в разі їх відсутності — укладає договір на управління спадщиною з іншою особою.
У постанові від 28 серпня 2025 року у справі № 910/8275/24 Верховний Суд розглянув спір щодо управління ТОВ після смерті учасника, якому належало 70% статутного капіталу та який одночасно був директором. Інший учасник із часткою 30% звернувся до нотаріуса, який уклав договір управління спадщиною зі сторонньою особою. За її участю на загальних зборах було призначено нового директора.
Спадкоємиця оскаржила договір та рішення зборів, однак Верховний Суд залишив без змін рішення про відмову в позові, оскільки на момент укладення договору спадкоємці ще не прийняли спадщину, а порушення прав позивачки призначенням директора не було встановлено. Для редакцій медіа ця справа демонструє можливість забезпечення тимчасового управління спадковою часткою до прийняття спадщини спадкоємцями.
Для оформлення управління спадковими корпоративними правами керівництво медіа або інші співвласники редакції можуть звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. До звернення доцільно додати витяг із ЄДР, статут товариства, наявні документи щодо частки померлого та підтвердження обставин, які перешкоджають роботі редакції. Якщо спадкоємці вже прийняли спадщину, питання управління необхідно вирішувати з урахуванням їхнього правового статусу.
3. Банківські рахунки, довіреності та дії у разі відмови нотаріуса
Смерть директора також не припиняє діяльності товариства, не припиняє зобовʼязань товариства та не є самостійною підставою для автоматичного закриття його банківських рахунків. Однак банк може вимагати підтвердження повноважень особи, яка здійснює фінансові операції. Тому доцільно перевірити наявність раніше виданих довіреностей та документів, якими працівникам надавалося право підпису. Відповідно до статей 246 та 248 Цивільного кодексу України, смерть директора, який видав довіреність від імені юридичної особи, сама по собі не припиняє її чинності. За наявності належних повноважень працівники можуть продовжувати представляти товариство в установлених довіреністю межах.
У разі відмови нотаріуса у вчиненні відповідної нотаріальної дії заінтересована особа має право вимагати письмову постанову із зазначенням причин відмови. Відповідно до статей 49 та 50 Закону України «Про нотаріат», така відмова може бути оскаржена до суду.
Війна не обирає жертв. І непоправне може статися з кожним колективом, який забезпечує роботу медіа. Важливо, щоб втрата керівника чи співвласника не призвела до припинення роботи редакції. Своєчасне та належне врегулювання питань управління товариством дозволить зберегти медіа і продовжити його діяльність.










