Про зміни, внесені до реєстраційного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав розповідає заступник начальника відділу розгляду скарг у сфері державної реєстрації нерухомого майна Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Софія Ковальчук.
"15 листопада 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» № 4017-ІХ", - зазначила Софія Ковальчук.
Отже, важливих змін зазнали статті 23 та 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень».
Так, змінено назву статті 23 Закону на «Залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху», а частину першу статті 23 Закону доповнено новим випадком коли заява про державну реєстрацію прав може бути залишена без руху з підстав відсутності документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг у повному обсязі (пункт 1-1 частини першої статті 23 Закону).
Чиновниця зауважила, що важливо звернути увагу на те, що стаття 37 Закону зазнала суттєвих змін стосовно строків на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора.
Тепер рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом 2 місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не більше 3 років з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.
Отже, тепер Міністерство юстиції розглядає скарги, подані в порядку статті 37 Закону за умови якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення пройшло не більше 3 років.
Також 1 січня 2025 року набрали чинності зміни до Закону які були внесені на підставі Закону України «Про аграрні ноти» від 22 лютого 2024 № 3985 - ІХ, яким врегульовано, зокрема низку питань направлених на удосконалення відносин у сфері державної реєстрації прав.
Із важливих змін:
- Частину четверту статті 18 Закону доповнено абзацом третім, наступного змісту: під час проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок для ведення садівництва) державний реєстратор обов’язково використовує відомості з Реєстру аграрних нот з метою встановлення наявності чи відсутності факту використання відповідної земельної ділянки, зазначеної в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції.
- Статтю 24 доповнено новою підставою для відмови в державній реєстрації прав, а саме: відсутність дозволу кредитора за аграрною нотою на проведення державної реєстрації прав у результаті відчуження боржником за відповідною аграрною нотою належної земельної ділянки (крім звернення стягнення на предмет іпотеки), права оренди, права емфітевзису або права суперфіцію, укладення договору суборенди, розірвання договору оренди, емфітевзису або суперфіцію, внесення змін до такого договору або відмову від нього - у разі якщо земельна ділянка зазначена в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції. (пункт 21 частини першої статті 24 Закону).
Аграрна нота – це фінансовий інструмент, для залучення коштів у сільське господарство, та/або для здійснення розрахунків за чинними договорами.
Реєстр аграрних нот – це інформаційно-комунікаційна система, в якій у порядку, передбаченому цим Законом та Положенням про Реєстр аграрних нот, відображається інформація про видачу, зміст і зміну реквізитів, припинення та обтяження аграрних нот, а також про початок примусового виконання зобов’язань за аграрними нотами на підставі спеціальної виписки з такого Реєстру.
Також внесені зміни щодо підстав коли відмова в державній реєстрації не застосовується.
Отже, відмова в державній реєстрації прав з підстави зазначених у частині першій статті 24 Закону, НЕ застосовується коли звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке відчужено боржником, внесеним до Єдиного реєстру боржників, у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), згідно із затвердженим господарським судом планом санації (планом реструктуризації боргів боржника), у процедурі ліквідації (погашення вимог боргів боржника) або згідно із затвердженим господарським судом планом превентивної реструктуризації. (пункт 6 частини третьої статті 24 Закону).
Крім того, статтю 27 Закону доповнено новою підставою для проведення державної реєстрації обтяжень, зокрема судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні); (пункт 1 частини другої статті 27 Закону).»
3 текстами Законів № 4017-ІХ та № 3985 - ІХ можна ознайомитись на Урядовому порталі за посиланнями:
