мін'юст

Адміністративний акт набирає чинності стосовно учасника адміністративного провадження з дня доведення його до відома відповідної особи, якщо інший строк набрання ним чинності не передбачено законом або самим адміністративним актом. Однак способи виконання таких актів можуть відрізнятись залежно від їх характеру. Сприяючі адміністративні акти зазвичай виконуються добровільно, тоді як обтяжуючі - адміністративні рішення, які накладають на фізичних чи юридичних осіб певні обов’язки - можуть вимагати примусових заходів впливу.

Станом на травень 2025 року до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф проти України (RD4U), вже надійшло понад 27500 заяв. А нещодавно оголошено про відкриття нової категорії заяв, що стосуються пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна.

Про це повідомляє Мін'юст.

Звернення до господарського суду - це важливий інструмент захисту порушених прав та інтересів суб’єктів господарювання, однак, перш ніж подати позов, сторони повинні оцінити можливість досудового врегулювання спору.

Про процедуру господарського процесу розповіли у Міністерстві юстиції.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП) – це єдина державна система, яка зберігає інформацію про зареєстровані права на нерухомість. Внесення відомостей про нерухоме майно до ДРРП є офіційним визнанням і підтвердженням державою речових прав на нерухоме майно.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Для державної реєстрації прав на нерухомість людина може звернутися до:

В Україні захист інформаційного простору є важливою складовою нацбезпеки та стійкості держави до зовнішніх і внутрішніх загроз, і медіа відіграють ключову роль у формуванні громадської думки, тому їх незалежність та прозорість має стратегічне значення.

Саме з цією метою законодавством України передбачені чіткі обмеження щодо набуття права власності на засоби масової інформації. Вони спрямовані на запобігання надмірного впливу осіб, які можуть загрожувати демократичним процесам, інформаційній безпеці чи суверенітету країни.

Новий Закон України «Про адміністративну процедуру» встановлює важливий принцип безсторонності (неупередженості) адміністративних органів при розгляді справ. Зокрема, стаття 9 ЗАП гарантує рівне ставлення до всіх учасників адміністративного провадження та забороняє неправомірну зацікавленість посадових осіб у результатах справ. Закон також зобов’язує посадовців вживати заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Час, місце відкриття спадщини, строки у які потрібно подати заяву на її прийняття – є ключовими знаннями для спадкоємців, адже від цього залежить можливість реалізувати своє право на спадкове майно.

Якщо ж без поважних причин спадкоємець не подасть заяву на прийняття спадщини вчасно, він ризикує втратити таке право. Це питання йому доведеться вирішувати зі спадкоємцями, які належним чином прийняли спадщину, або у судовому порядку.

Час відкриття спадщини

Військовий квиток може існувати як в електронному, так і в паперовому вигляді, проте саме паперовий документ залишається обов’язковим для низки процедур. Зокрема, без нього неможливо внести зміни до облікових даних або знятися з військового обліку.

Кожен військовослужбовець, військовозобов’язаний, резервіст чи призовник повинен відповідально ставитися до свого військово-облікового документу, стежити за своєчасним оновленням інформації в ньому та виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Публікація Міністерства юстиції України роз'яснює визначення ключових термінів, які використовуються у Законі про адміністративну процедуру (ЗАП). Визначення цих термінів має безпосередній вплив на те, як саме застосовуються та тлумачаться правові норми, що регулюються ЗАП, та на які суспільні відносини поширюється дія закону.

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Визначення походження дитини є підставою виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини (дітей).

В законодавстві України передбачено три основні способи встановлення походження дитини:

- походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою;

- походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою;

- визнання батьківства за рішенням суду.