20 травня 2024 року чоловік добровільно оновив облікові дані через «Резерв+» і побачив, що перебуває у розшуку, після чого 21.05.2024 добровільно (без повістки) прибув до ТЦК для врегулювання та приведення у відповідність військово-облікових даних. Умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП, у нього не було.
Отже, як зазначається, 20.05.2024 ним було оновлено облікові дані, а на наступний день його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Повісток про виклик до ТЦК він не отримував.
Також на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, тому він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, позивач вказав, що 21.05.2024 при добровільному зверненні до ТЦК його під тиском та залякуванням змусили підписувати всі документи, які надавали для підпису, а також писати те, що йому говорять. Лякали тим, що у разі несплати ним зараз штрафу у розмірі 17 000 грн., вони подвоять суму на 34 000 грн. Після цього він був змушений звернутись до поліції.
Що встановив суд?
21 травня 2024 року т.в.о начальника ТЦК було винесено постанову про штраф позивачу у сумі 17 000 грн. Згідно спірної постанови, правопорушення полягає в тому, що 21.05.2024 о 8 годині 30 хвилин до ТЦК прибув позивач, стосовно якого при уточненні військово-облікових даних встановлено, що той по досягненню 27 річного віку не прибув для взяття його на військовий облік військовозобов`язаних.
З копії військово-облікового документу, виданого позивачу 27.05.2024, вбачається, що його взято на військовий облік 02.10.2008.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивачем було порушено правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку. В чому саме полягає порушення Порядку організації та ведення військового обліку у постанові ТЦК не зазначено.
Як вказав суд, на момент досягнення позивачем 27-річного віку, тобто, 29.08.2010, чинною була інша редакції ч. 1 ст. 37 Закону «Про військовий обов`язок та військову службу».
А згідно з ч. 1 ст. 8. КУпАП особа, яка вчинила адмінправопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Позиція ж ВСУ наступна: КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення.
Суд дійшов висновку про те, що особою, яка склала оспорювану постанову, неправомірно кваліфіковано дії позивача за ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки на час вчинення інкримінованого йому правопорушення його дії не могли підпадати під регулювання цієї статті.
Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Оскаржуваною постановою штраф накладено в межах санкції ч.3 ст.210 КУпАП як за правопорушення, вчинене у особливий період.
При цьому, навіть у разі порушення позивачем правил перебування військовозобов`язаних на військовому обліку, з огляду на викладену у постанові суть правопорушення, були би відсутні підстави вважати, що воно вчинене в особливий період.
Суд задовольнив позов і скасував оскаржуване рішення ТЦК, а відповідну справу про адміністративне правопорушення закрив.
