Правова позиція ЄСПЛ у справі «OTITE v. THE UNITED KINGDOM» від 27.09.2022, заява № 18339/19 https://cutt.ly/uBlf8F3
Предметом оцінки Суду у цій справі було питання, чи встановлено у рішенні державного органу про депортацію іноземця справедливий баланс між його правами на приватне і сімейне життя, з одного боку, та інтересами суспільства, з іншого.
Суд встановив, що хоча Заявник тривалий час проживав у країні осілості, однак він:
- протягом цього періоду неодноразово вчиняв адміністративні та кримінальні правопорушення, зокрема, пов’язані із шахрайством, що охоплювало велику кількість потерпілих та особливо великі розміри завданої шкоди;
- не визнавав впливу та наслідків своїх правопорушень для жертв та суспільства, у зв’язку з чим існував ризик продовження його злочинної діяльності;
- не надав жодних доказів того, що знайшов роботу. Сім’ю Заявника матеріально і фінансово забезпечувала тільки його дружина;
- не надав Суду жодної інформації про своє звільнення з в’язниці або про свою поведінку після такого звільнення.
Також Суд взяв до уваги той факт, що наслідки депортації Заявника не будуть «невиправдано суворими» для його дружини та дітей. Адже обставини справи не свідчать про те, що вони потребують його підтримки особливо гостро.
За висновком Суду, якщо правопорушника депортують внаслідок вчинення кримінального правопорушення, рішення про депортацію в першу чергу стосується його. Таким чином, у контексті депортації як наслідку кримінального правопорушення, інтереси сім'ї можуть бути переважені іншими факторами, включаючи тяжкість злочину.
У цій справі Суд встановив, що міцність сім’ї та приватного життя Заявника у країні осілості не є такою, щоб переважити суспільний інтерес у його депортації.
Відповідно, його депортація не порушує ст.8 Конвенції.
