Розподіл судових витрат у разі залишення судом касаційної інстанції позову без розгляду (позиція КГС ВС за результатами перегляду справи 910/7169/18).
У разі залишення касаційним судом позову без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України та за відсутності передбачених пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" застережень щодо можливості повернення судового збору заява позивача про повернення з державного бюджету України судового збору, сплаченого за розгляд справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню.
Водночас аналіз статей 129 (розподіл судових витрат) та 130 ГПК України (розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі залишення позову без розгляду суд зобов’язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною стосовно загальних правил розподілу судових витрат.
З огляду на це приписами процесуального законодавства передбачено лише право відповідача заявляти вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних із розглядом справи у разі залишення позову без розгляду.
Крім того, з урахуванням змісту пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" питання повернення судового збору вирішується судом лише за наявності поданого відповідного клопотання.
