Доцільність встановлення юридичного факту - самостійного виховання дитини з метою отримання відстрочки від мобілізації
26 жовтня 2023 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 201/5972/22, провадження № 14-132цс23 (ЄДРСРУ № 114685581#) досліджувала питання щодо доцільності встановлення юридичного факту - самостійного виховання дитини з метою отримання відстрочки від мобілізації.
У цій справі заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження (цивільна юрисдикція) із заявою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення факту самостійного виховання дитини, зокрема, з метою (згідно з доводами заявника) отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, а також отримання відстрочки від мобілізації.
Порядок отримання соціальної допомоги визначено відповідними нормативно-правовими актами залежно від виду соціальної допомоги.
Державна соціальна допомога призначається у встановленому законом порядку та відноситься до компетенції відповідних органів державної влади як суб`єктів владних повноважень, які реалізують державну політику у сфері соціального захисту населення.
Кабінет Міністрів України постановою від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» затвердив відповідний Порядок, який визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.
Отже, правовідносини у цій сфері носять публічних характер.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року (справа № 362/643/21) зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.
Органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з`єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (стаття 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
Перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначений статтею 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Ураховуючи, що може виникнути спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (про що заявник вказав у заяві) і не пов`язаний з виникненням чи реалізацією цивільних прав та обов`язків заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір може стосуватися лише сфери публічно-правових відносин, тому, на думку колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, такий спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Аналіз судової практики, який здійснено колегією суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за даними Єдиного державного реєстру судових рішень у період із червня до вересня 2023 року, свідчить про винесення судами цивільної та адміністративної юрисдикції суперечливих судових рішень, відсутності єдності судової практики, зокрема у зв`язку з відсутністю правової позиції Верховного Суду щодо такого роду питань.
Окрім цього слід враховувати окрему думку (ЄДРСРУ № 115546331) суддів Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А. і Ткачука О. С., які переконані, що справу № 201/5972/22 треба було повернути до Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду через недоцільність розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки ніякої виключної правової проблеми у цій справі немає. Ключове питання полягає у тому, чи можуть заявники використовувати суд і окреме провадження у цивільному судочинстві для досягнення бажаних для них результатів в іншому виді судочинства. Проте на це питання однозначну відповідь Верховний Суд уже надав (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (пункт 17)).
Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 вересня 2023 року, обґрунтованими, тому справа підлягає прийняттю для продовження розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
ВИСНОВОК:
Інакше кажучи, якщо заявник звернувся до цивільного суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту - самостійного виховання дитини, зокрема з метою отримання відстрочки від мобілізації, то розгляд справи у порядку окремого провадження у цивільному судочинстві неможливий, оскільки стосується проходження військової служби, а це публічно–правовий спір, який підсудний адміністративній юрисдикції, і навпаки, в адміністративному судочинстві відсутнє окреме провадження.
P.s. Окрім цього, до моменту вирішення справи у Великій Палаті Верховного Суду подавати такого роду заяви до цивільного суду (як і до адміністративного) недоцільно, оскільки згідно з аналізом судового реєстру такого роду справи підлягають зупиненню.
