28.04.2025 ККС ВС
№ 148/31/23 Про спростовність твердження щодо об’єднання експертом повноважень перекладача та експерта, досліджуючи в рамках лінгвістичної експертизи документи на російській мові
https://reyestr.court.gov.ua/Review/127136219
Відповідно до положень п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26.12.2012 № 1950/5), експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань.
З огляду на це, оскільки експертом не ставилося питання про необхідність попереднього залучення суб`єктом призначення експертизи перекладача для попереднього перекладу на державну мову наданих на експертизу документів, зокрема сторона захисту про це не вказує, доводи про те, що за таких умов експертиза не могла бути проведена експертом самостійно, не вбачаються обґрунтованими.
12.12.2024 ККС ВС
№ 751/6430/20 Судова лінгвістична експертиза та семантико-текстуальна експертиза - завдання експертиз та їх значення.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123992256
Судова лінгвістична експертиза - це дослідження тексту, за результатом якого експерт надає письмовий висновок з питань, вирішення яких вимагає застосування спеціальних лінгвістичних знань. Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання з установлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішуються питання мовленнєвого характеру. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об’єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
02.11.2022 ККС ВС
№ 461/1790/19 Про допустимість висновку лінгвістичної експертизи (семантико-текстуальна)
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219761
Висновок експерта у цьому кримінальному провадженні є належним та допустимим доказом. Зазначеним висновком установлено, що у висловлюваннях засудженої містяться публічні заклики змінити межі території сучасної України шляхом від’єднання територій західноукраїнських областей і передачі їх у володіння інших держав (Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини).
Семантико-текстуальне дослідження мовлення – це підвид експертизи писемного мовлення, яка проводиться з метою встановлення об’єктивного змісту, стилістичних та інших мовних особливостей тощо письмового або усного (зміст якого надано у вигляді текстового відтворення) текстів та окремих їх компонентів (фрагментів, висловлювань, термінів, понять, слів та словосполучень), що мають значення для справи. При цьому, відповідно до підпункту 2.2.5 Глави 2 Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮУ від 08.10.1998 № 53/5 експерту також обов’язково надаються протокол огляду та прослуховування фонограм досліджуваних розмов з їх надрукованим текстом, оформленим відповідно до процесуальних вимог.
Під час допиту у місцевому суді експерт зауважила, що вона є експертом із писемного мовлення, досліджувала тексти стенограм, які звіряла, прослуховуючи відповідні записи висловлювань засудженої. Верховний Суд вказав, що ці стенограми надав слідчий відділ обласного Управління СБУ разом з об’єктами дослідження, як і передбачено методичними рекомендаціями.
Крім того, суд касаційної інстанції звернув увагу, що, захисник у касаційній скарзі не навів жодного обґрунтування та не вказав, як недослідження експертом інтонації висловлювань засудженої впливає на сприйняття слухачами висловлювань як таких, що спонукають до зміни меж території та державного кордону України. За обставин цього кримінального провадження значення має суть висловлювань, а не їх інтонація.
12.07.2021 АП ВАКС
757/13635/17-к Мовленнєва компетенція суду дозволяє тлумачити НСРД та оцінювати сематичне значення висловів
https://zakon.cc/court/document/read/98232600_86ee2951
"8.19.2.Семантико-текстуальною експертизою писемного мовлення вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Висновок експерта за результатами таких досліджень не повинен бути висновком про правову кваліфікацію, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
8.19.3.На відміну від експерта, суд тлумачачи висловлювання обвинуваченого, зафіксовані в ході проведення НСРД, з`ясовує їх зміст не лише з урахуванням протоколів НСРД, де відображене відповідне спілкування, а й з урахуванням ширшого контексту - інших доказів, що містяться в справі № 757/13635/17-к. При цьому, колегія суддів бере до уваги як попередню поведінку ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , їх наміри, так і їх подальшу поведінку. Надані стороною обвинувачення докази в сукупності однозначно вказують на те, що обвинувачений бажав вплинути на перебіг перевірки фінансово-господарської діяльності ГП України шляхом передачі неправомірної вигоди службовим особам Держаудитслужби через ОСОБА_7 . І в ході описаних у висновку експерта розмов знаходить своє відображення дана злочинна діяльність ОСОБА_1 . Окрім того, мовленнєва компетенція суду в повному обсязі дозволяє здійснювати тлумачення зафіксованих в ході НСРД висловлювань обвинуваченого і без наявності спеціальних знань у галузі філології. Відтак, суд керуючись вищенаведеним на підставі ч. 10 ст. 101 КПК не погоджується з висновком семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи від 03 березня 2017 року № 3341/17-39."
Категорія «Семантико-текстуальна експертиза (лінгвістична)» у ст. 101-102 КПК
Все, що стосується експертиз структуровано за категоріями у статтях 101-102 КПК:
1. Порушення, які впливають на недопустимість висновку експерта (експертизи)
1.1. З питань кваліфікації експерта, атестація
1.2. З питань кваліфікації експертної установи
1.3. Загальні порушення
1.4. Загальні критерії оцінки допустимості висновку експерта
1.5. Порушення процесуального способу отримання об'єктів дослідження експертизи
1.6. Проведення експертизи без дослідження об'єктів експертизи
1.7. Проведення експертизи по об'єкту дослідження відібранного через тривалий час
1.8. Використання неперевірених показань у експертизі
1.9. Відсутність доручення керівника експертної установи конкретному експерту
1.10. Виготовлення експертизи після закінчення досудового розслідування
1.11. Призначення та отримання висновку експертизи до внесення відомостей в ЄРДР
1.12. Відсутність посилання на використані експертом нормативно правові акти
1.13. Проведення експертизи по копіях документів замість оригіналів
1.14. Відсутність даних про попередження про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК
1.15. Розбіжність дати призначення експертизи у постанові та супровідному листі
1.16. Експертна установа у єдиній системі органів зі слідчим
1.17. Об'єднання повноважень експерта з перекладачем (дослідження документів на російській мові)
2. Підбірка по видам експертиз та досліджень
2.1. Науково-правове дослідження
2.2. Додаткова або повторна експертиза
2.3. Автотехнічна, автотранспортна, технічного стану експертиза
2.4. Балістична експертиза
2.5. Економічна експертиза
2.6. Медичний огляд на стан сп'яніння
2.7. Почеркознавча експертиза
2.8. Судово-медична експертиза
2.9. Судово-психологічна експертиза або дослідження з поліграфом
2.10. Судова будівельно-технічна експертиза
2.11. Семантико-текстуальна експертиза (лінгвістична)
2.12. Товарознавча експертиза
2.13. Рецензія на висновок експерта
2.14. Фоноскопічна експертиза. Ідентифікація за голосом. Експертиза голосу
2.15. Експертиза спеціальних хімічних речовин (СХВ)
2.16. Експертиза грунту
2.17. Комп'ютерно-технічна експертиза
3. Розбіжність збитків за експертизами та іншими доказами
4. Розбіжність висновків експертиз
5. Арифметичні розрахунки або висновок експерта у питаннях встановлення шкоди
6. Експертне дослідження, рецензія, консультативний експертний висновок
6.1. Експертне дослідження
6.2. Рецензія на висновок експерта
6.3. Консультативний висновок спеціаліста
6.4. Висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги
