ВПВС у постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/118137217 від 13.03.2024 у справі № 757/23249/17 зазначила, що ч. 3 cт. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, чинній з 11.07.2014, до договору неплатоспроможного банку, що був укладений до 11.07.2014, не може бути застосовано, оскільки закон, яким цю редакцію цієї частини було закріплено, не має зворотної дії у часі.
Для кваліфікації правочинів неплатоспроможного банку нікчемними слід враховувати ті підстави нікчемності, які містилися в імперативній нормі (статті 38 зазначеного вище Закону) на момент його вчинення.
Якщо редакція ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема її норми щодо критеріїв нікчемності, не була чинною на момент вчинення правочину, то її положення не можуть бути застосовані для кваліфікації такого правочину як нікчемного.
З урахуванням наведеного ВПВС відступила від висновку, викладеного у пункті 8.5 постанови ВС у складі колегії суддів КГС від 18.08.2020 у справі № 922/2250/16.
