ВС вважав, що справа містить виключну правову проблему, оскільки у судовій практиці існує неоднаковий підхід щодо обов`язку державного виконавця перевіряти місце проживання боржника при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження.
Відмовляючи у прийнятті справи до свого розгляду ВПВС в ухвалі від 13.04.2023 у справі № 211/4347/15-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/110428152 відзначила, що правовідносини у вказаних ВС справах не є подібними до правовідносин у цій справі.
В одному випадку підставою адміністративного позову було те, що у виконавчому написі нотаріуса, на підставі якого відкрито виконавче провадження, вказано як адресу реєстрації місця проживання боржника, так і його фактичне місце проживання. При цьому виконавче провадження у цих справах було відкрите не за вказаним у виконавчому написі місцем реєстрації боржника, тобто з порушенням Закону України «Про виконавче провадження».
В іншому суди встановили, що виконавче провадження відкрито за адресою, яка містилася як єдина адреса боржника у виконавчому листі суду, так і у заяві стягувача.
