Прокурор пред`явив вимогу про визнання незаконним і скасування рішень ради, визначаючи відповідачем саму раду.
На думку ВС, така позовна вимога фактично пред`явлена державою в особі прокурора до неї самої, що не відповідає ч. 1 ст. 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.
Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.
При цьому ВС послався на висновки ВПВС, викладені у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, про те, що позивач у межах розгляду справи може посилатися на незаконність зазначених рішень без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані.
Відмовляючи у прийнятті до свого розгляду справи № 911/2762/19 ВПВС в ухвалі від 26.04.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110743563 зазначила про відсутність суперечностей судової практики, оскільки висновки про доведення (недоведення) прокурором підстав для представництва державного органу приймалися Великою Палатою виходячи з фактичних обставин конкретної справи.
Було звернуто увагу, що у постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 ВПВС висновала, що «оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.
У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник».
