Штучно завищена кваліфікація як підстава для визнання НСРД недопустимими доказами (ст. 246 КПК)

Дата: 20.03.2025 10:41

29.03.2021 ОП ККС ВС

Завищена кваліфікація не означає недопустимість НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96074938

Внесення до ЄРДР на початковому етапі досудового розслідування відомостей про більш тяжкий злочин, ніж який насправді вчинено, і отримання внаслідок «завищеної» кваліфікації дозволу на НСРД не завжди тягне недопустимість результатів НСРД.

15.10.2024 ККС ВС

№ 303/1425/18 Штучно завищена кваліфікація як підстава для проведення НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/122333175

Згідно з витягом з ЄРДР від 07 лютого 2018 року до ЄРДР на підставі матеріалів правоохоронних органів, тобто вказаного протоколу, було внесено відомості про вчинення ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК (а. с. 34, Т. 2).

Тобто внесення відомостей до ЄРДР за ч. 3 ст. 368 КК відбувалось з урахуванням кваліфікуючої ознаки «вимагання».

На це вказує також і постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 03 липня 2017 року, у якій зазначено, що ОСОБА_9 вимагає неправомірну вигоду у ОСОБА_10 за сприяння у прийнятті рішення про збільшення йому як учаснику війни та інваліду війни ІІІ групи сум виплат державної допомоги (а. с. 47, Т. 2).

Відтак відомості до ЄРДР вносилися з врахуванням тієї інформації, яка була повідомлена ОСОБА_10 03 липня 2017 року за фактом вимагання службовою особою неправомірної вигоди, що охоплюється складом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

З огляду на те, що з самого початку досудового розслідування кваліфікація діянь особи є попередньою, а в цьому провадженні повідомлені відомості охоплювалися складом тяжкого злочину, то й НСРД проводилися у межах кримінального провадження щодо тяжкого злочину. Порушення ч. 2 ст. 246 КПК відсутні.

Такий висновок кореспондує з актуальною судовою практикою касаційного суду.

Перевірити наявність або відсутність кваліфікуючої ознаки, як і складу злочину в цілому, можливо лише за результатом збирання доказів та їх оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду, а не простим аналізом законодавства і даних, таких як займана посада, посадова інструкція, функціональні обов`язки, статут тощо (постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі №991/492/19).

У цьому кримінальному провадженні після фіксації події злочину повідомлення про підозру ОСОБА_9 було вручено з правовою кваліфікацією діяння за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК, що підтверджується повідомленням про підозру від 12 вересня 2017 року (а. с. 13 - 16, Т. 3).

Такі дії органу досудового розслідування по зміні правової оцінки діяння з ч. 3 ст. 368 КК на ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК є виправданими, адже спершу до ЄРДР вноситься лише попередня кваліфікація щодо вчиненого, і лише після проведення низки слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій (за умови внесення відомостей щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину) можна надати остаточну кримінально-правову оцінку тим чи іншим діянням.

Окрім цього, конкретизація органом досудового розслідування ролі, яку виконувала особа (у даному випадку вказівка на роль пособника - ч. 5 ст. 27 КК) не впливає на ступінь тяжкості інкримінованого особі злочину.

Матеріали розглядуваної справи містять витяг від 07 лютого 2018 року, який містить інформацію про дату та час внесення відомостей до ЄРДР, а саме - 03 липня 2017 року о 15:04:00 (а. с. 34, Т. 2).

Окрім цього, у матеріалах провадження є низка інших процесуальних документів, які ухвалювалися у проміжку між 03 липня 2017 роком до 07 лютого 2018 року, а тому сумнівів у тому, що відомості до ЄРДР вносилися 03 липня 2017 року немає.

Так, наявні у цьому кримінальному провадженні процесуальні документи та рішення (зокрема, постанова прокурора від 03 липня 2017 року, клопотання про надання дозволу на НСРД від 04 липня 2017 року, ухвала слідчого судді від 05 липня 2017 року) вказують на те, що відомості до ЄРДР було внесено із правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК за ознакою вимагання ОСОБА_9 грошових коштів за сприяння заявнику у прийнятті рішення про збільшення сум виплат державної допомоги.

Після проведення авторозподілу судової справи у рамках сприяння заявнику у прийнятті судового рішення ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_7 , що було зафіксовано в ході проведення НСРД (розмова з ОСОБА_10 , під час якої ОСОБА_9 повідомив, що визначено суддю ОСОБА_7 - протокол за результатами НСРД у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 20 липня 2017 року на а. с. 182, Т. 3).

Попри появу з 19 липня 2017 року у цьому кримінальному провадженні ще одного суб`єкта отримання неправомірної вигоди правова кваліфікація вчиненого залишалася тією ж - ч. 3 ст. 368 КК.

Окремого внесення відомостей до ЄРДР про вчинення суддею кримінального правопорушення не потрібно було здійснювати, оскільки злочинні дії судді були зафіксовані в межах вже розпочатого кримінального провадження. Адже правоохоронці зафіксували співучасть у тому ж злочині, тобто спільну діяльність кількох осіб щодо одержання неправомірної вигоди, що потім було відображено у повідомленнях про підозру та обвинувальному акті.

21.08.2024 ККС ВС

№ 520/7684/17 Штучна кваліфікація (завищення кваліфікації) як підстава для проведення НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/121204817

Верховний Суд у своїх постановах вже зазначав, що, якщо на момент проведення НСРД існували достатні підстави для обґрунтованого припущення щодо вчинення особою діяння, яке кваліфікується відповідно до закону про кримінальну відповідальність як тяжкий або особливо тяжкий злочин, а в ході проведення подальшого досудового розслідування кваліфікацію було змінено на таку, що передбачає відповідальність за нетяжкий злочин або проступок, то фактичні дані, отримані в результаті проведення НСРД, можуть бути доказами в цьому кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду від 16 листопада 2023 року, справа № 629/4665/15-к, провадження № 51-2821км23).

За матеріалами провадження спочатку згідно з витягом з ЄРДР у справі № 42017160690000032 03.03.2017 було внесено відомості за фактом вимагання службовими особами правоохоронного органу, які діють за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах громадянина дій з використанням наданого їм службового становища за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України (т. 1 а. с. 38).

Надалі 08.04.2017 в цьому ж провадженні було внесено відомості до ЄРДР з фабулою: заступник начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 06.04.2017 висловила представнику ОСОБА_10 за довіреністю ОСОБА_9 пропозицію надати їй неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 5000 грн за вчинення в його інтересах дій з використанням службового становища - прийняття позитивного рішення та реєстрацію ФОП ОСОБА_10 як платника податку на додану вартість. Правова кваліфікація: ч. 3 ст. 368 КК України (також т. 1 а. с. 38).

Саме в рамках здійснення досудового розслідування указаного вище кримінального правопорушення з кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України (тяжкий злочин) і були проведені відповідні НСРД.

При цьому висновки судів про те, що з назви посади ОСОБА_7 , яка була відома правоохоронним органам вже на початку досудового розслідування, очевидно вбачається, що остання не мала відношення до реєстрації юридичних осіб, тому кваліфікація її діянь при внесенні відомостей до ЄРДР була штучно завищена, не вбачаються переконливими, оскільки конкретні повноваження і обов`язки особи працівника ДПІ визначаються не назвою посади, а змістом конкретного документу - посадової інструкції, положення тощо.

14.05.2024 ККС ВС

№ 164/1293/17 Штучне створення підстав для проведення НСРД. Слідчі дії, проведені на підставі дозволу на проведення НСРД у такому випадку недопустимі

https://reyestr.court.gov.ua/Review/119212842

Якщо дозвіл на проведення НСРД отримано внаслідок штучного створення підстав для його отримання, проведення на його підставі відповідних слідчих дій також підпадає під правило положень процесуального закону про недопустимість доказів. Про штучність підстав свідчить те, що під час послідуючого розслідування не встановлено відомостей, які не були відомі стороні обвинувачення на час внесення відомостей до ЄРДР і звернення за дозволами на проведення НСРД.

14.11.2023 ККС ВС

№405/2175/18 про підстави для проведення НСРД на початковому етапі ДР. Оцінка кваліфікації на початковому етапі досудового розслідування

https://reyestr.court.gov.ua/Review/114994245

З самого початку досудового розслідування кваліфікація діянь особи є попередньою. Якщо повідомлені у заяві про вчинення злочину відомості охоплювалися складом тяжкого злочину, то й НСРД проводилися у межах кримінального провадження щодо тяжкого злочину. Порушення ч. 2 ст. 246 КПК відсутні.

Дії органу досудового розслідування (процесуального керівництва) по зміні правової оцінки діяння є виправданими, адже спершу до ЄРДР вноситься лише попередня кваліфікація щодо вчиненого, і лише після проведення низки слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій (за умови внесення відомостей щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину) можна надати остаточну кримінально-правову оцінку тим чи іншим діянням.

14.11.2023 ККС ВС

№405/2175/18 Про зміну кваліфікації на менш тяжкий злочин після проведення НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/114994245

17.10.2023 ККС ВС

№ 455/844/16-к НСРД при перекваліфікації на нетяжкий злочин. Оцінка на етапі отримання дозволу

https://reyestr.court.gov.ua/Review/114423741

Оцінка допустимості результатів НСРД при подальшій перекваліфікації на нетяжкий злочин здійснюється за критерієм того, як було кваліфіковане діяння на момент отримання відповідного дозволу та проведення НСРД.

10.10.2023 ККС ВС

№185/3086/16-к Попередня кваліфікація в аспекті завищення кваліфікації для проведення НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/114086708

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами розглядуваної справи 16 січня 2016 року до ЄРДР за матеріалами правоохоронних та контролюючих органів було внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, з фабулою: працівники правоохоронного органу вимагають неправомірну вигоду за вирішення питання, що входить до кола їх повноважень (а. с. 198, Т. 1).

Тобто відомості до ЄРДР вносилися з врахуванням тієї інформації, яка була повідомлена ОСОБА_7 під час складання протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 14 січня 2016 року за фактом вимагання працівниками правоохоронного органу неправомірної вигоди, що охоплюється складом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Такий висновок кореспондує і актуальній судовій практиці касаційного суду.

Перевірити наявність або відсутність кваліфікуючої ознаки, як і складу злочину в цілому можливо лише за результатом збирання доказів та їх оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду, а не простим аналізом законодавства і даних, таких як займана посада, посадова інструкція, функціональні обов`язки, статут тощо (постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі №991/492/19).

У цьому кримінальному провадженні правову кваліфікацію дій ОСОБА_14 було змінено з ч. 3 ст. 368 КК на ч. 2 ст. 369-2 КК під час досудового розслідування, що підтверджується повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 25 березня 2016 року (а. с. 111-115, Т.2).

Такі дії органу досудового розслідування по зміні правової оцінки діяння є виправданими, адже спершу до ЄРДР вноситься лише попередня кваліфікація щодо вчиненого, і лише після проведення низки слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій (за умови внесення відомостей щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину) можна надати остаточну кримінально-правову оцінку тим чи іншим діянням.

Таку ж послідовну позицію щодо попередньої правової кваліфікації діянь особи під час внесення відомостей до ЄРДР відображено і в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі №554/5090/16-к.

01.06.2023 ККС ВС

№ 464/7015/20 Перекваліфікація на менш тяжкий злочин як ознака штучного завищення кваліфікації для проведення НСРД. Попередня кваліфікація

https://reyestr.court.gov.ua/Review/111339382

31. Що стосується вказівки захисника на безпідставне, на його думку, використання як доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, результатів НСРД, отриманих у ході розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, вона не є слушною з огляду на наступне.

32. Під час вирішення питання про можливість використання результатів НСРД у кримінальному провадженні про кримінальні правопорушення, які не є тяжкими чи особливо тяжкими, Верховний Суд орієнтує судову практику на таке: якщо на момент проведення НСРД існували достатні підстави для обґрунтованого припущення щодо вчинення особою діяння, яке кваліфікується відповідно до закону про кримінальну відповідальність як тяжкий або особливо тяжкий злочин, а в ході проведення подальшого досудового розслідування кваліфікацію було змінено на таку, що передбачає відповідальність за нетяжкий злочин або проступок, то фактичні дані, отримані в результаті проведення НСРД, можуть бути доказами в цьому кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 758/5719/16-к (провадження № 51-5770км21).

06.04.2023 ККС ВС

№ 161/10593/16-к Штучно завищена кваліфікація для проведення НСРД - недопустимість доказів

https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175727

Верховний Суд указав на правильність такого висновку судів першої та апеляційної інстанцій і зазначив, що сам факт внесення відомостей до ЄРДР за вчинення тяжкого злочину з метою проведення НСРД, хоча фактично провадження розслідувалось за нетяжким злочином, вказує на порушення порядку збирання доказів у кримінальному провадженні, а отже й на недопустимість їх використання для обвинувачення особи в суді.

16.02.2022 ККС ВС

№ 758/5719/16-к Перекваліфікація на нетяжкий злочин не свідчить про недопустимість НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/103487334

Якщо на момент проведення НСРД існували достатні підстави для обґрунтованого припущення щодо вчинення особою діяння, яке кваліфікується відповідно до закону про кримінальну відповідальність як тяжкий або особливо тяжкий злочин, а в ході проведення подальшого досудового розслідування кваліфікацію було змінено на таку, що передбачає відповідальність за нетяжкий злочин або проступок, то фактичні дані, отримані в результаті проведення НСРД, можуть бути доказами в цьому кримінальному провадженні. Якщо ж на момент проведення НСРД вказані підстави для кваліфікації діяння як тяжкого не існували (тобто кваліфікація була помилковою або свідомо «завищеною»), отримані в їх результаті фактичні дані не можуть бути визнані доказами.

16.02.2022 ККС ВС

№ 758/5719/16-к Перекваліфікація на нетяжкий злочин не створює недопустимість НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/103487334

26.01.2022 ККС ВС

Оцінка допустимості витягу ЄРДР та даних протоколів НСРД (незастосування плодів отруйного дерева). Випадок, коли внесено зміни у витяг після проведення НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/102865627

Доказування під час розслідування таких злочинів, як пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, напряму залежить від законності першочергових слідчих дій. Саме під час цих дій орган досудового розслідування проводить фіксацію злочину, що вчиняється або вже вчинений, та вилучає предмет злочину. З огляду на п. 7 ч. 5 ст. 214 КПК, п. 1 розд. 8 Положення про порядок ведення ЄРДР і на те, що відомості про внесення змін було внесено до ЄРДР Реєстратором 09.02.2018, тобто після проведення НСРД у цьому провадженні, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили витяг ЄРДР та дані протоколів НСРД, що призвело до ненадання всупереч вимогам ст. 94 КПК оцінки іншим письмовим доказам у цьому кримінальному провадженні.

26.01.2022 ККС ВС

№ 520/5755/18 Внесення змін в ЄРДР після проведення НСРД та вплив на допустимість НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/102865627

24.01.2022 ККС ВС

№ 758/5744/17 Перекваліфікація на нетяжкий злочин, не свідчить про штучну кваліфікацію тяжкого на початку

https://reyestr.court.gov.ua/Review/102865750

Проведення НСРД у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину з подальшою зміною кваліфікації на менш тяжкий злочин не становить порушень вимог КПК (ч. 2 ст. 246), якщо відсутні підстави вважати дії правоохоронних органів щодо попередньої кваліфікації, за якою відомості були внесенні до ЄРДР, умисними, здійсненими з метою отримати докази шляхом проведення НСРД.

13.09.2021 ККС ВС

Завищення кваліфікації в НСРД не означає недопустимість

Дійсно, відповідно до ст. 12 КК діяння, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, належить до тяжких злочинів, що, враховуючи вимоги ст. 246 КПК, дає право органу досудового розслідування проводити НСРД. Проте кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КПК на початковому етапі досудового розслідування не є порушенням кримінального процесуального закону чи закону України про кримінальну відповідальність та не може вважатися неправильною через те, що здійснена на підставі лише тих фактичних даних, які були отримані й перебували у віданні органу досудового розслідування на той час.

Отримані в ході досудового розслідування додаткові докази обумовили наступну зміну кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК, що не свідчить про прийняття рішення стосовно первинної кваліфікації його дій з порушенням закону України про кримінальну відповідальність чи кримінального процесуального закону.

12.11.2020 ККС ВС

Проведення НСРД у злочині середньої тяжкості, який було перекваліфіковано на тяжкий після проведення НСРД - недопустимість доказів

https://reyestr.court.gov.ua/Review/92902850

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в матеріалах справи міститься постанова прокурора від 16 серпня 2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки в ОСОБА_6 , яку було здійснено 17 жовтня 2017 року (т. 4, а.с. 23). У цій постанові зазначено, що вона винесена в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12017240210000593 від 28 липня 2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК. Проте з витягу з ЄРДР (т. 4, а.с.120) видно, що в цьому кримінальному провадженні 28 липня 2017 року вносилися відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 303 КК. Відомості щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК, було внесено у кримінальному провадженні № 12017240210000593 лише 18 жовтня 2017 року, після проведення 17 жовтня 2017 року негласної слідчої дії контролю щодо ОСОБА_6 .

У зв`язку із цим не може залишатися поза увагою те, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 246 КПК НСРД , передбачені, зокрема, статтями 260, 263 КПК аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (у частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), ст. 271 КПК контроль за вчиненням злочину, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Проте злочин, передбачений ч. 1 ст. 303 КК, з огляду на положення ст. 12 КК відноситься до злочину середньої тяжкості.

З огляду на викладене цілком обґрунтовано постає питання щодо законності постанови прокурора від 16 серпня 2017 року, а також його подальших постанов про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки в ОСОБА_6 , які здійснювалися 06 грудня 2017 року та 04 січня 2018 року, а також ухвал слідчого судді від 17 серпня та 14 листопада 2017 року, постановлених у порядку статей 260, 263 КПК.

Крім того, як зазначено в ухвалах слідчого судді від 17 серпня та 14 листопада 2017 року, вони були постановлені в рамках кримінального провадження № 12017240210000593 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК, тоді як відомості за ч. 3 ст. 303 КК, як видно з витягу, до ЄРДР взагалі не вносилися.

11.11.2020 ККС ВС

Суд має перевіряти чи були передумови внесення до ЄРДР про тяжкий злочин 2

https://reyestr.court.gov.ua/Review/92765568

Суд має перевіряти чи були передумови внесення до ЄРДР про тяжкий злочин та чи не було це штучне створення умов для НСРД.

27.05.2020 ККС ВС

НСРД допустимі, навіть якщо злочин перекваліфіковано на менш тяжкий. Штучна кваліфікація

https://reyestr.court.gov.ua/Review/89564191

Таким чином, висновки апеляційного суду, який погодився з судом першої інстанції, про те, що слідчий органу досудового розслідування не мав правових підстав звертатися до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які, у відповідності до ст. 246 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів - є передчасними.

27.05.2020 ККС ВС

Зміна кваліфікації на менш тяжкий злочин як ознака штучно завищеної кваліфікації для проведення НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/89564191

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком місцевого суду щодо недопустимості доказів, які отримані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні, з наведених у вироку суду першої інстанції та ухвалі апеляційного суду підстав, не врахував, що на момент їх проведення існували достатні підстави для внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, атому відсутні порушення вимог ч. 2 ст. 246 КПК України, незважаючи на те, що в процесі проведення досудового розслідування 13 травня 2016 року, перед складенням 17 травня 2016 року обвинувального акту кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення було змінено на ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто на злочин середньої тяжкості.

Таким чином, висновки апеляційного суду, який погодився з судом першої інстанції, про те, що слідчий органу досудового розслідування не мав правових підстав звертатися до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які, у відповідності дост.246 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів є передчасними.

Категорія: «Штучна кваліфікація» ст. 246 КПК.

Вас можуть зацікавити інші категорії у ст. 246 КПК:

1. Доручення оперативному підрозділу про виконання НСРД

2. Недопустимість через відсутність повноважень оперуповноваженого

3. Недопустимість через відсутність повноважень слідчого

3.1. Слідчого не зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення НСРД

3.2. У протоколі не зазначено особу, якій доручено відеофіксацію

4. Недопустимість через неналежне залучення інших осіб до НСРД

5. Недопустимість через порушення щодо осіб, відносно яких проводиться НСРД

6. Недопустимість через рапорт за результатом пошукового заходу

7. Недопустимість через невнесення в ЄРДР, неправильну кваліфікацію, перекваліфікацію, тощо

7.1. Штучна кваліфікація