Заявник апеляційної скарги судового збору не сплатив, натомість просив звільнити від сплати цього платежу як споживача послуг влади згідно з правовою позицією ВПВС, викладеною у постанові від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц.
У цій постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/73054749 ВПВС зазначила, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред’явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст. 22 «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1, 2 ЦПК України).
Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення судового збору, ВПВС в ухвалі від 15.01.2024 у справі № 990/310/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/116291413 зауважила, що відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 ЗУ № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно, з огляду на зміст позовних вимог, позивач не є споживачем у розумінні Закону № 1023-ХІІ, а постанова ВПВС у справі № 761/24881/16-ц, на яку є посилання в апеляційній скарзі, ухвалена у справі, правовідносини у якій не є подібними.
