Рішення ВС у справі № 916/5280/25 від 09.07.2026 https://t1p.de/dgpu9
У цій справі КГС ВС досліджував питання щодо ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство юридичної особи.
Примусове достягнення судом до Державного бюджету України недоплаченого позивачем судового збору шляхом ухвалення додаткового рішення допускається виключно за наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 163 ГПК України, тобто в разі, коли розмір судового збору попередньо визначає суд за умов очевидної невідповідності визначеної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливості встановлення точної його ціни на момент пред’явлення позову.
Пільга зі сплати судового збору, передбачена для учасників бойових дій, поширюється на таких осіб незалежно від того, є вони позивачами чи відповідачами у справі. Покладення обов'язку зі сплати судового збору на учасника бойових дій лише з підстави його процесуального статусу відповідача є неправильним застосуванням п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
ВПВС у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 вже висловила правову позицію щодо застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якої вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування наведеної вище норми суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
КАС ВС розглянув справу щодо здійснення судового контролю за виконанням рішення на підставі статті 382 КАС України.
Спірне питання - наявність або відсутність у особи, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов`язкового судового рішення, обов'язку додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.
Звільнення від сплати судового збору за нормою п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» стосується лише позивачів у справах за позовами, пред’явленими безпосередньо державі-агресору.
Зазначена норма має пряме застосування, її дія не поширюється на справи, де відповідачами є господарюючі суб’єкти, навіть якщо вони пов’язані з державою-агресором, замінюють чи доповнюють її.
Закон про Державний бюджет України на 2026 рік передбачає зміни розміру прожиткового мінімуму, відповідно і ставки судового збору у цьому році зазнають змін.
Як пише "Адвокат права" за подання фізичною особою до суду позовної заяви:
З 1 січня 2026 року на українців чекають зміни в оплаті судових послуг - ставки судового збору зростуть до 3328 грн замість колишніх 3028 грн.
Про це нагадує Східний апеляційний господарський суд.
Зростання зборів пов'язане зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних громадян і торкнеться подачі позовів майнового та немайнового характеру, справ про банкрутство, оскарження судових рішень та інших процесуальних документів.
Правова позиція ЄСПЛ у справі «COOPERATIVA DE CONSTRUCŢIE A LOCUINŢELOR NR. 162 v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA» від 04.12.2025, заява № 13948/15 https://t1p.de/2q1hg
Звільнення від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів» при оспорюванні виконавчого напису нотаріуса з підстав незгоди з розміром заборгованості
1 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 643/1114/17, провадження № 61-4796св24 (ЄДРСРУ № 129853742) досліджував питання щодо звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» при оспорюванні виконавчого напису нотаріуса з підстав незгоди з розміром заборгованості.
