судовий збір

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони ( ст. 8 Закону № 3674-VI).

Водночас надані заявником відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору не містять повної інформації про дійсний його майновий стан.

Верховний суд: достягнення судом недоплаченого позивачем судового збору після прийняття судового рішення у справі

Правова позиція ЄСПЛ у справі «PANIUȘCHIN v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA» від 16.07.2026, заява № 23668/18 https://t1p.de/eyb1q

Заявник скаржився за ст.6 Конвенції на обмеження його права на доступ до суду через несплату судового збору в повному обсязі.

Рішення ВС у справі № 910/8475/25 від 22.07.2026 https://t1p.de/lrgob

У цій справі КГС ВС досліджував питання можливості застосування норми п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Рішення ВС у справі № 916/5280/25 від 09.07.2026 https://t1p.de/dgpu9

У цій справі КГС ВС досліджував питання щодо ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

Примусове достягнення судом до Державного бюджету України недоплаченого позивачем судового збору шляхом ухвалення додаткового рішення допускається виключно за наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 163 ГПК України, тобто в разі, коли розмір судового збору попередньо визначає суд за умов очевидної невідповідності визначеної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливості встановлення точної його ціни на момент пред’явлення позову.

Пільга зі сплати судового збору, передбачена для учасників бойових дій, поширюється на таких осіб незалежно від того, є вони позивачами чи відповідачами у справі. Покладення обов'язку зі сплати судового збору на учасника бойових дій лише з підстави його процесуального статусу відповідача є неправильним застосуванням п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.

ВПВС у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 вже висловила правову позицію щодо застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якої вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування наведеної вище норми суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

КАС ВС розглянув справу щодо здійснення судового контролю за виконанням рішення на підставі статті 382 КАС України.

Спірне питання - наявність або відсутність у особи, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов`язкового судового рішення, обов'язку додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.

Звільнення від сплати судового збору за нормою п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» стосується лише позивачів у справах за позовами, пред’явленими безпосередньо державі-агресору.

Зазначена норма має пряме застосування, її дія не поширюється на справи, де відповідачами є господарюючі суб’єкти, навіть якщо вони пов’язані з державою-агресором, замінюють чи доповнюють її.