Правова позиція ЄСПЛ у справі «VASHCHENKO AND TRETYAK v. UKRAINE» від 12.03.2026, заяви №№ 42489/16,74213/17 https://t1p.de/sv1mi
Заявники скаржилися, що скасування остаточних і обов’язкових судових рішень, ухвалених на їхню користь, у результаті їх перегляду Верховним Судом України (далі – ВСУ) на підставі подальшого іншого застосування матеріального права в аналогічних справах судами касаційної інстанції та самим Верховним Судом порушило принцип правової визначеності.
Оцінюючи доводи заявника, ЄСПЛ зазначив, що остаточні національні рішення у справах заявників були скасовані у порядку надзвичайного провадження у ВСУ. Зокрема, після ухвалення остаточних рішень судами касаційної інстанції, відповідачі звернулися до ВСУ з вимогою перегляду цих рішень на підставі іншої судової практики вищих судів, яка виникла через чотири та п’ять місяців після них. Отже, подальша судова практика була застосована ретроспективно до справ заявників, що було для них непередбачуваним і спричинило правову невизначеність.
Суд наголосив, що немає жодних ознак того, що скасування остаточних судових рішень у справах заявників було зумовлене необхідністю виправлення помилки, яка має справді фундаментальне значення для судової системи, або обставинами істотного і вагомого характеру. Це було наслідком звичайного застосування правових норм, які на той час дозволяли ставити під сумнів остаточні та такі, що підлягають виконанню, судові рішення виключно з тієї причини, що подальша судова практика вказувала на інше вирішення.
Отже, на переконання Суду, скасування остаточних і обов’язкових судових рішень, ухвалених на користь заявників, унаслідок їх перегляду ВСУ на підставі іншої судової практики, сформованої після ухвалення цих рішень, не відповідало принципу res judicata — одному з елементів принципу правової визначеності.
