судовий збір

Визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті під час оскарження рішення суду першої інстанції лише в частині відстрочення його виконання

У більшості випадків реалізація права на звернення за судовим захистом вимагає від позивача або заявника виконання низки процесуальних обовʼязків, серед яких і сплата судового збору. Водночас у соціальних мережах та засобах масової інформації періодично зʼявляються новини про те, що ВПО звільняються від сплати судового збору.

Конституційним Судом України винесено рішення №6-р(ІІ)2024, яким визнано неконституційним ч. 2 ст. 3, пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатом розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного/приватного виконавця під час виконання судового рішення.

КСУ визнав неконституційними приписи закону про судовий збір щодо сплати судового збору у виконавчому провадженні при поданні апеляційної і касаційної скарги.

Зазначеними приписами Закону встановлено обов’язок стягувача у виконавчому провадженні сплачувати судовий збір за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця за зверненням з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу судді, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця.

Рішення ВП ВС у справі № 990/263/23 від 22.02.2024 https://cutt.ly/Aw899ewb

У апеляційній скарзі АТ наголошувало, що не може виконати обов'язок зі сплати судового збору у силу об`єктивної перешкоди, оскільки проведення платежів від імені осіб, до яких застосовано санкції, неможливо відповідно до вимог чинного законодавства.

Головною метою держави при створенні інституту приватних виконавців було підвищення рівня фактичного виконання рішень суду і інших органів. На думку авторів цієї реформи та державного регулятора однієї матеріальної мотивації приватного виконавця для цього достатньо.

На практиці кожен приватний виконавець стикається з купою проблемних питань, неврегульованих законодавством, які є перешкодою у примусовому виконанні. Однією з проблем є судовий збір.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Рішення ВП ВС у справі № 990/310/23 від 15.01.2024 https://cutt.ly/Tw3W7U8k

КАС ВС відмовив у відкритті провадження за позовом фізичної особи до ВРУ та депутатських фракцій щодо порушення прав споживачів публічних послуг.

Існує проблема з поверненням сплаченого приватним виконавцем судового збору. Одним і тим же Дніпропетровським апеляційним судом в аналогічних справах, задовольняючи мої скарги, приймаються протилежно різні рішення з цього питання.

ВПВС в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що передбачені ч. 2 ст. 132 КАС відсилання до норм Закону № 3674-VI стосуються лише щодо звільнення від сплати судового збору. Це означає, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.