Правова позиція ЄСПЛ у справі «BURG OIL AD v. BULGARIA» від 09.12.2025, заява № 25466/20 https://t1p.de/ipcg2
Компанія-заявник стверджувала про порушення ст.1 Протоколу №1, аргументуючи це тим, що протягом понад 12 років податкові органи відмовлялися повернути надміру сплачені податки, незважаючи на численні остаточні судові рішення, які зобов'язували їх це зробити.
ЄСПЛ зазначив, що національні суди встановили безпідставність стягнення з компанії-заявника спірної суми податкових зобов’язань та її право на відповідне відшкодування.
Суд вважав, що неодноразові відмови податкових органів відшкодувати спірну суму становили втручання у майнові права компанії-заявника, гарантовані ст.1 Протоколу №1. Так, компанія-заявник подала кілька заяв про повернення коштів і брала участь у семи судових процесах протягом 12 років.
Незважаючи на висновки експертів та національні судові рішення про відсутність у компанії-заявника податкової заборгованості, визнання податковими органами у кінцевому результаті неправомірності стягнення суми податкового боргу, касаційний суд підтримав позицію податкових органів про те, що строк позовної давності за вимогами про стягнення податкового боргу.
З огляду на викладене вище, ЄСПЛ виснував, що на компанію-заявника було покладено надмірний тягар, оскільки вона була змушена вести тривалий судовий процес протягом більше десяти років, не маючи можливості повернути свої кошти, незважаючи на численні позитивні судові рішення, в яких чітко зазначалося, що суми були стягнуті безпідставно і повинні бути повернуті. Таким чином, дії органів влади порушили необхідний справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.
Відповідно, мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
