Однією з найбільш дискусійних тем в Україні восени 2025 року стали нові повноваження територіальних центрів комплектування (ТЦК) щодо доступу до особистих даних громадян. Законодавчі новації передбачають створення та наповнення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, який інтегрує персональні відомості з ключових державних баз.
Цей крок подається як частина цифрової реформи обліку задля підвищення прозорості мобілізаційних процедур, однак водночас породжує низку етичних, правових і соціальних питань щодо захисту приватності.
Ситуацію прокоментував Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.
Які саме дані стануть доступними для ТЦК
Відтепер ТЦК отримують технічний доступ до об’єднаної інформації про кожного військовозобов’язаного чоловіка у віці від 25 до 60 років. Йдеться про такі дані:
- демографічні (ПІБ, дата народження, ідентифікаційний код, фото);
- місце реєстрації та фактичного проживання;
- сімейний стан і наявність дітей;
- інформація з реєстру актів цивільного стану;
- відомості з МВС, Державної міграційної служби та Пенсійного фонду;
- податкові дані, дані щодо перетину кордону та отриманих відстрочок.
Наразі в державному законодавстві залишається обмеження на безконтрольний доступ до медичних відомостей, але в разі пов’язаності їх із військовим обліком – така інтеграція можлива. Для повного збору інформації планується міжвідомча співпраця та електронний документообіг.
Технічна інтеграція й принцип “без участі особи”
Єдиний реєстр військовозобов’язаних у 2025 році вже працює як міжвідомча платформа. Дані об’єднуватимуться без прямої участі громадянина – тобто військовий облік оновлюватиметься автоматично за запитами ТЦК. Це призведе до того, що стандартна недостача або свідома неактуальність інформації про місце проживання, сімейний статус чи перетин кордону більше не становитиме перешкоди для оновлення обліку чи вручення повісток.
Причини та офіційна мотивація влади
Мета новації – спростити та прискорити процес ідентифікації військовозобов’язаних, підвищити справедливість і контроль над виконанням мобілізаційного законодавства. За офіційними заявами, автоматизація забезпечить:
- швидке виявлення осіб із відстрочкою або підставами для звільнення;
- справедливий розподіл мобілізаційного навантаження;
- боротьбу з фіктивним виїздом за кордон чи підробленими довідками.
Відмова у наданні чи оновленні персональної інформації може призвести до адміністративної відповідальності: штрафи за “замовчування” чи несвоєчасне оновлення відомостей уже передбачені в діючих нормативних актах.
Потенційні ризики та реакція суспільства
Водночас цифровізація спричиняє обґрунтовані побоювання із боку правозахисників та громадськості:
- ризики порушення приватності та витоку даних;
- необмеженість інтеграції баз (багаторазовий доступ, можливість “перевірок за розширеним запитом”);
- відсутність досконалих процедур захисту від технічних збоїв чи несанкціонованого використання інформації.
Окремо згадують побоювання щодо доступу ТЦК до чутливої медичної інформації, використання даних для профайлингу сімей, точного моніторингу місця перебування громадян та швидкого вручення повісток незалежно від справжньої життєвої ситуації.
Практичний ефект для військовозобов’язаних
Тепер кожен військовозобов’язаний зобов’язаний своєчасно оновлювати свої дані через електронний кабінет (“Резерв+”). У разі зміни місця проживання, сімейного статусу, освіти або контактної інформації – дані автоматично потрапляють до реєстру ТЦК. За актуальністю інформації слідкуватимуть автоматизовані сервіси, а в разі розбіжностей – можуть бути ініційовані запити або накладені штрафи.
У Міноборони підкреслюють, що запуск реєстру не означає автоматичної масової мобілізації, але дозволяє оперативно виявляти ухилянтів, а самим громадянам – отримувати рішення про штрафи та їх оскарження безпосередньо в додатку.
Порушення балансів та майбутні перспективи
Питання захисту прав людини, прозорості адміністрування та можливості оскарження дій ТЦК залишається ключовим для нового законодавчого формату. Представники влади обіцяють відкритість алгоритмів перевірки, шифрування даних та поетапне підключення додаткового громадського контролю, однак поки що цими заявами ситуація не вичерпується.
Ухвалені інструменти будуть верифікуватися під час реальних кампаній з актуалізації реєстрів до кінця 2025 року. Очікується, що практика покаже нові “слабкі місця” у балансі між національною безпекою і захистом приватності громадян.
