Стаття 23 КЗпП визначає, що трудовий договір може бути:
1) безстроковим , що укладається на невизначений строк
2) на визначений строк , встановлений за погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Загалом, чинне трудове законодавство України надає перевагу саме безстроковим трудовим договорам і тому строковий трудовий договір може бути укладений тоді, коли трудові відносини неможливо встановити на невизначений строк. Така неможливість може бути спричинена:
-характером роботи (наприклад, робота, яка пов*язана з об*єктивною короткостроковою потребою - гардеробник, оператор котельні тощо. При цьому така робота не вважатиметься сезонною з точки зору законодавства;
- умовами виконання (наприклад, коли працівник виконує обов*язки іншого тимчасово відсутнього працівника);
- інтересами самого працівника , зокрема - з причин особистого чи сімейного характеру (тимчасова робота або можливе переведення іншого з подружжя, проживання у певній місцевості лише впродовж певного часу тощо).
