Згідно з частиною 4 статті 26 Закону України «Про відпустки», до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не зараховується відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин, яка надається за згодою сторін на термін не більш ніж 30 календарних днів на рік. А також відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку, яка надається на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, установлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.