«Зараз багато роботи».
«Немає ким вас замінити».
«Під час воєнного стану відпустки не дають».
Знайомо?
Право на відпустку нікуди не зникло. Але важливо розрізняти ситуації, коли роботодавець справді має законні підстави змінити час її надання, і коли працівника просто роками не відпускають відпочити.
Перевірте ці 6 поширених фраз:
1. «Зараз багато роботи, підете, коли буде можливість»
Запитання:
Чи може роботодавець відмовити жінці у наданні щорічної відпустки поза графіком, якщо її чоловік є учасником бойових дій?
Відповідає Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці:
Під час воєнного стану правила надання відпусток мають певні особливості. Проте право на відпочинок ніхто не скасовував.
Роботодавець може відмовити у наданні відпустки працівникам, які залучені до роботи на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або виконання мобілізаційних завдань. Водночас навіть для цих працівників є винятки: відмовити не можуть у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 3-р/2026 щодо права працівників на відпустки в умовах воєнного стану.
Це рішення важливе не лише для правильного застосування трудового законодавства. Воно нагадує про базовий принцип сучасного трудового права: праця має будуватися на повазі до людини, її здоров’я, гідності та права на відновлення сил.
Суд наголосив, що на конституційному рівні в Україні закладена гуманістична модель праці, заснована на балансі між роботою і особистим життям, тобто на принципі work-life balance.
Відмовляючи у прийнятті справи № 755/16704/24 до свого розгляду, ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/136392504 від 29.04.2026 звернула увагу на те, що у постанові від 21.12.2020 у справі № 520/2226/19 КАС у складі ВС фактично сформулював загальний правовий висновок про таке:
Чи є відпустка адвоката поважною причиною для відкладення судового розгляду кримінального провадження?
Можливо, найближчим часом ми отримаємо відповідь на поставлене запитання від об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Ключові позиції ККС ВС з цього приводу наступні:
У період дії воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику, який набув статусу внутрішньо переміщеної особи, у наданні відпустки без збереження заробітної плати, якщо такий працівник залучений до виконання мобілізаційного завдання.
Невихід такого працівника на роботу після відмови роботодавця в наданні відпустки є прогулом без поважних причин, що є підставою для звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Запитання:
Працівник, сумісник, йде у відпустку, чи треба йому надавати матеріальну допомогу на оздоровлення? Чи треба довідка з основного місця роботи шо він не отримував її?
Питання:
Чи можливо розпочати щорічну відпустку працівника з вихідного дня?
Відповідь:
Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон), громадянам, які перебувають у трудових відносинах, гарантується право на відпочинок шляхом надання щорічних відпусток із збереженням місця роботи (посади) і заробітної плати.
12.10.2025 набирає чинності Закон України від 19 червня 2025 р. № 4514-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання відпустки для підготовки та участі у спортивних змаганнях”.
Цей документ упорядковує тривалість та порядок надання відпусток для підготовки та участі у змаганнях.
Що змінюється:
