Від правозахисту до правотворення: адвокація та лобіювання як інструменти відповідального ведення бізнесу за стандартами ООН та ОЕСР

21 вересня 2026 року в Харкові відбулася знакова подія, яка закладає нові стандарти взаємодії між державою, наукою та бізнесом. У межах X Харківського міжнародного юридичного форуму стартував всеукраїнський тур «Парламентський діалог: зустріч з Головою Верховної Ради» з найбільшими юридичними школами країни.

Урочисте відкриття заходу відбулося за участю Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, Харківського міського голови Ігоря Терехова, а також за фундаментальної підтримки президента НАПрН України Володимира Журавля та академіка Анатолія Гетьмана. Організаторами цієї масштабної платформи виступили Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, ХОВА, Харківська обласна та міська ради, а також Національна академія правових наук України.

Центральною подією експертної дискусії стала профільна панель «Від правозахисту до правотворення: адвокація та лобіювання як інструменти відповідального ведення бізнесу за стандартами ООН та ОЕСР». Ключові доповіді панелі представили провідні фахівці у sphere комплаєнсу та легального лобізму:

Ірина Шаповалова — лобіст, засновник ОФІСУ ЛОБІСТІВ, акредитований фахівець в EU Transparency Register, адвокат, керуючий партнер Адвокатського бюро «Ірини Шаповалової», автор практичного маніфесту «10 заповідей лобіста».

Наталія Сметаніна — кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правової політики, керівник уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції НЮУ ім. Ярослава Мудрого, член Наукової ради ОФІСУ ЛОБІСТІВ.

Історично український бізнес сприймав правову систему як сукупність зовнішніх обмежень. Юридичні департаменти фокусувалися на номінальному комплаєнсі — уникненні штрафів та реактивному захисті власних активів. Проте євроінтеграційні процеси, вимоги глобальних інвесторів та принципи ESG - екологія, соціальна відповідальність, чесне врядування, докорінно змінили правила гри.

Сучасний відповідальний капітал більше не може залишатися пасивним спостерігачем правових процесів. Спираючись на Керівні принципи ООН з питань бізнесу і прав людини (тріада «Захищати, поважати та виправляти») та Стандарти ОЕСР щодо доброчесності в лобістській діяльності, провідні компанії переходять до моделі проактивного правотворення. Інструменти впливу остаточно переходять із категорії «кулуарних домовленостей» у площину прозорого, публічного та сталого розвитку.

Рік дії Закону України «Про лобіювання» чітко розмежував цивілізоване представництво інтересів та кримінально карані діяння. Сьогодні Вищий антикорупційний суд формує жорстку судову практику, яка ліквідує будь-які спроби неформального посередництва.

Для юридичної спільноти та комплаєнс-офіцерів архітектура ризиків та легальних альтернатив виглядає так:

Сучасний рівень корпоративної зрілості вимагає від лідерів ринку дотримання трьох фундаментальних правил:

1. Викорінення «політичного лицемірства»: Публічні заяви компанії про відданість цінностям ESG повинні повністю відповідати її реальній лобістській практиці. Дворушність сьогодні викривається миттєво і веде до негайного відтоку інвестицій.
2. Інтеграція лобізму в Due Diligence: Будь-яка законодавча ініціатива бізнесу має аналізуватися на предмет її впливу на вразливі верстви населення та ринкову конкуренцію.
3. Етичний баланс: Відмова від Pediatric/егоїстичного просування вузькокорпоративних інтересів на користь інклюзивного правотворення у трикутнику «держава — бізнес — громадянське суспільство».

Час, коли бізнес міг функціонувати за принципом «не плати податки і спати спокійно», безповоротно минув. Судова практика ВАКС наочно демонструє, що старі інструменти ліквідовано. Нова юридична реальність вимагає прозорості, де адвокація та лобіювання є не інструментами тиску, а правовим щитом і легітимним голосом відповідального бізнесу.