Рішення ВС у справі № 910/28/21 від 27.03.2024 https://u.to/UJWoIA
Скаржник у касаційній скарзі стверджував, що акти про зняття показань з приладу обліку не містять поточних показників засобу обліку та достовірних попередніх показників, відтак є недопустимими доказами.
КГС ВС не погодився з доводами скаржника та вказав, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування, бо не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми матеріального права, яка містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи.
Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.
Скаржник не обґрунтував недопустимість вказаних актів, не вказав, що вони отримані з порушенням закону, не зазначив, що обставини, на які він посилається, мають підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, відсутність у актах про зняття показань з приладу обліку відповідних даних не свідчить про недопустимість таких доказів, адже такі обставини, як: зняття показників лічильника, відмову від підписання акта про зняття показників лічильника та перешкоджання доступу працівників виконавця комунальних послуг до засобів обліку, мають підтверджуватися саме відповідними актами.
