Взаємодія особи із суб`єктом владних повноважень щодо реалізації її прав

Дата: 17.10.2025 09:48

Особливості, порядок, та норми при взаємодії особи із суб`єктом владних повноважень щодо реалізації її прав.

08 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 140/14817/24, адміністративне провадження № К/990/14407/25 (ЄДРСРУ № 129420899) досліджував питання щодо взаємодії особи із суб`єктом владних повноважень щодо реалізації її прав.

15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX), який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону № 2073-IX).

У частині першій статті 4 Закон № 2073-IX визначено, що адміністративна процедура здійснюється, зокрема на засадах законності, обґрунтованості, добросовісності і розсудливості, пропорційності, відкритості та гарантуванні права особи на участь в адміністративному провадженні.

Адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 6 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону (частина третя статті 8 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (частина друга статті 10 Закону № 2073-IX).

Відповідно до статті 11 Закону № 2073-IX адміністративний орган повинен дотримуватися принципу пропорційності під час:

1) прийняття адміністративних актів;

2) прийняття процедурних рішень і вчинення процедурних дій.

Адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими.

Адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень.

Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи (частина друга статті 12 Закону № 2073-IX).

Особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи (частина перша статті 17 Закону № 2073-IX).

З огляду на зазначені положення, можна виокремити аспекти, що мають значення для перевірки законності дій адміністративного органу.

Адміністративний орган зобов`язаний:

- інформувати заявника/інтересанта про намір розгляду заяви;

- з`ясувати позицію заявника/інтересанта, наявність документів щодо спірного питання, інтереси зацікавлених осіб, тощо;

- забезпечуючи баланс між мінімізацією негативних наслідків для особи та публічних інтересів і досягненням цілей, на які спрямований адміністративний акт.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2025 року у справі № 480/5652/24 дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень, прийняте за результатами розгляду заяви в межах адміністративного провадження, є адміністративним актом, який породжує спір у сфері публічно-правових відносин, який розглядається адміністративними судами.

Предметом судової перевірки у такому випадку є законність процедури прийняття рішення, зокрема дотримання принципів прозорості, участі сторін, належного інформування та обґрунтування мотивів.

Порушення органом влади норм адміністративної процедури, таких як забезпечення участі особи, надання можливості подати пояснення чи докази, а також інформування про слухання, є достатньою підставою для оскарження адміністративного акта в адміністративному суді. Суд насамперед оцінює дотримання процедурних вимог, які є ключовою гарантією законності та справедливості рішення. Недотримання цих вимог може призвести до визнання акта протиправним, якщо порушення вплинуло на права особи, навіть за наявності матеріально-правових підстав.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постановах від 22 листопада 2024 року у справі № 520/34082/23 та від 24 січня 2025 року у справі № 520/14994/24.

ВИСНОВОК:

Верховний Суд звертає увагу на те, що Закон № 2073-IX остаточно закріпив та уніфікував підхід, згідно з яким взаємодія особи із суб`єктом владних повноважень щодо реалізації її прав є адміністративною процедурою, а відповідні рішення - адміністративними актами. Зазначене підтверджує публічно-правову природу таких відносин, яка існувала і до набрання чинності Законом № 2073-IX.