Питання:
З чоловіка-військовослужбовця стягувались аліменти із заробітної плати, але в січні він сказав, що йде на пенсію, виконавчий лист відправили на виконання у пенсійний фонд. Пенсію він почав отримувати з 1.01.2022, але оскільки виконавчий одразу не прийшов, то він добровільно написав заяву до пенсійного фонду, щоб аліменти утримували з травня, а не з січня. Проте згодом він відновився на роботі (продовжує нести службу).
Тому такі питання:
1) яким способом зробити так, щоб аліменти стягувались знову із його заробітної плати?
2) чи можуть одночасно стягуватись аліменти з пенсії військовослужбовця і заробітної плати?
3) яким чином отримати аліменти за попередні місяці (січень-травень)?
Відповідь:
По суті заданих питань:
1) 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачається, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Проте, діє дозвіл на відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника на виконання рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації. Разом з тим, дозвіл на відрахування не стосується громадян російської федерації, що проживають на території України на законних підставах.
На період дії воєнного стану, за рішеннями про стягнення аліментів, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача – на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Військовослужбовець може сплачувати аліменти:
- у добровільному порядку – на підставі рапорту (ст. 187 СК), у якому зазначаються: П. І. Б. отримувача аліментів, його місце проживання, відомості про дитину, на яку сплачуються аліменти (ім`я і дата народження), розмір і строк сплати аліментів, банківські реквізити для їх отримання (за наявності такого рахунка в отримувача). Військовослужбовець може в будь-який час подати новий рапорт зі змінами розміру й отримувача аліментів;
- за договором, складеним між батьками і нотаріально завіреним (ст. 189 СК). У договорі обов`язково прописується розмір аліментів і строки їх виплати;
- у примусовому порядку за рішенням суду – на підставі постанови держвиконавців, що надходять до військової частини, де визначено, на користь кого, у якому розмірі і до якого періоду (віку дитини) проводиться утримання аліментів.
Усі вищезгадані документи, які є підставами для утримання аліментів, реєструються в діловодстві військової частини і передаються до фінансово-економічної (бухгалтерської) служби для проведення розрахунків з утримання аліментів. Крім того, ці документи відображаються в розд. 2 Книги грошових утримань і стягнень (наведена в додатку 2 до Інструкції, затвердженого наказом Міноборони від 19.12.14 р. № 905), у якій зазначаються: підстава для утримання аліментів: номер, дата і реєстраційний номер документа (рапорт, договір, найменування суду, що прийняв рішення, номер судової справи, виконавчий лист тощо); посада, військове звання, П. І. Б. військовослужбовця – платника аліментів; розмір утримання, кому перераховується, стосовно яких осіб проводиться утримання (із зазначенням дат народження дітей), строк утримання, наявність заборгованості та інші дані, необхідні для розрахунку аліментів.
Частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження”(далі – Закон) визначено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень статті 10 Закону, одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника встановлений статтями 68–70 Закону та розділом Х Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує 5 мінімальних розмірів заробітної плати, виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника (з 01.01.2022 розмір мінімальної заробітної плати становить 6 500,00 грн).
При виконанні виконавчих документів про стягнення коштів, сума яких перевищує 5 мінімальних розмірів заробітної плати, виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках та майновий стан боржника.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить відповідну постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.
Таким чином, якщо боржник добровільно не подає рапорт, необхідно написати письмову заяву до органу державнї виконавчої служби або приватного виконавця(де відкрито виконавче провадження) з проханням вчинити виконавчі дії - звернути стягнення на заробітну плату з боржника, зазначивши Ваші дані, дані боржника, номер військової частини, якщо виконацю не було відомо.
2) Відповідно до частини першої статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
Таким чином, аліменти можуть стягуватись з усіх видів доходів, що наведені вище та у Переліку видів доходів.
3) Частиною 2 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, згідно частини 9 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України: у разі за рішенням суду або за домовленістю між батьками, у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, заборгованість за ці місяці нарахована, та для примусового стягнення необхідно звернутись до органу державнї виконавчої служби або приватного виконавця(де відкрито виконавче провадження) з проханням вчинити виконавчі дії передбачені ст.71 Закону України «Про виконавче провадження». Також на заборгованість можливо нарухувати та стягнути пеню у судовому порядку.
